У Перу виявили священний комплекс Чіму: чим цікавий (фото)

У перуанській долині Чікама археологи виявили масштабний комплекс культури Чіму, який поєднує ритуальні споруди, розгалужену систему зрошуваного землеробства та двокілометровий геогліф в єдиний продуманий ландшафт. Пам’ятку датують приблизно 1100–1470 роками нашої ери.

Центральним елементом комплексу є двокілометровий геогліф, який дослідники трактують як церемоніальну дорогу або ритуальний маршрут. Викладений із вирівняних кам’яних насипів, він з’єднує укріплене поселення Серро Лескано із сільськогосподарськими ділянками та тягнеться у напрямку пагорба Серро Трес Крус. Про відкриття повідомляє видання Arkeonews.

Співдиректор Археологічної програми Чікама Генрі Танталеан наголосив, що це один із найвиразніших прикладів того, як поселення чіму було безпосередньо інтегроване в природний ландшафт через формалізований ритуальний коридор.

Хоча Перу найчастіше асоціюють із лініями Наска, нове відкриття свідчить, що традиція створення великих геогліфів існувала і на північному узбережжі країни. Ймовірно, чіму використовували лінійні кам’яні конструкції для символічного та функціонального поєднання поселень, орних земель і священних височин.

Дослідники припускають, що Серро Лескано та Серро Трес Крус могли виконувати роль місцевих апус — священних гір в андських віруваннях. Якщо ця гіпотеза підтвердиться, геогліф слід розглядати не лише як дорогу, а й як символічну вісь, яка об’єднувала господарську діяльність із сакральним простором.

Не менш вражаючим є масштаб аграрної частини комплексу. Завдяки аерозйомці з дронів і польовим дослідженням у секторі Пампас-де-Лескано зафіксовано понад 100 гектарів оброблюваних земель. Для порівняння, раніше в сусідній Кебрада-дель-Осо було відомо лише близько 60 гектарів. Нові дані суттєво розширюють уявлення про обсяги виробництва в долині Чікама.

Поля мають різні типи планування — від звивистих до гребінчастих борозен. Їх зрошували другорядні канали, що відгалужувалися від головної гідросистеми регіону — Гран-Канал-де-ла-Кумбре. Під час розкопок археологи виявили кам’яні мотики та інші знаряддя праці, що свідчить про інтенсивне землеробство.

Зібрані зразки ґрунту досліджують на наявність фітолітів і пилку, аби визначити вирощувані культури. Попередні дані з долини вказують на вирощування кукурудзи, кабачків і бобів — базових продуктів харчування, які забезпечували як місцеве населення, так і систему державного перерозподілу.

Читайте також: На Івано-Франківщині знайшли трипільську фігурку бика віком 6000 років (фото)

Церемоніальна частина комплексу також добре збережена. Археологи описують чотирикутну кам’яну платформу приблизно 40 × 50 метрів завширшки та заввишки до трьох метрів. Вона орієнтована на північ відповідно до архітектурних традицій чіму. Перед нею розташована простора прямокутна площа розміром близько 100 × 80 метрів, здатна вміщувати значні зібрання. Знайдена кераміка підтверджує активне використання комплексу в період розквіту держави чіму з можливим продовженням у часи інків.

Розташування поселення, геогліфа, орних земель і храмової платформи свідчить про ретельно сплановану територіальну організацію. Сільське господарство тут функціонувало не лише під адміністративним контролем: ритуальні процесії вздовж геогліфа та зібрання на площі, ймовірно, сприяли мобілізації робочої сили й зміцненню політичної влади. Таким чином, економіка, релігія та управління були взаємопов’язаними елементами єдиної системи.

Найвідомішим центром чіму залишається їхня столиця Чан-Чан — найбільше місто з глинобитною забудовою у доколумбовій Південній Америці. Однак відкриття в долині Чікама демонструє, що влада цієї держави була глибоко інтегрована й на регіональному рівні. Замість відокремлення культових центрів від виробничих територій чіму поєднали їх у цілісний політичний і сакральний простір.

Нагадаємо, в Ізраїлі знайшли древню печатку віком 2700 років.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!