На території Анатолії знайшли найстарішу тканину, пофарбовану в індиго: чим унікальна (фото)

У західній Анатолії археологи знайшли рідкісні фрагменти текстилю бронзової доби, які змусили переглянути уявлення про рівень ремісничого виробництва того часу. Розкопки в Бейсесултан-Гьоюк на рівнині Чівріл (провінція Денізлі) виявили найдавнішу в регіоні тканину, пофарбовану в колір індиго, а також докази використання техніки nålbinding — петельного плетіння голкою.

Поселення Бейсесултан-Гьоюк займало близько 35 гектарів і належало до найбільших у західній Анатолії. Розкопки тут розпочалися ще в 1950-х роках під керівництвом британського археолога Сетона Ллойда. Він виявив понад 40 культурних шарів, включно з великим комплексом середньої бронзової доби, відомим як "Спалений палац", який згорів на початку другого тисячоліття до н. е. Масштаби споруди свідчать, що поселення було важливим регіональним адміністративним центром. Про це пише Arkeonews.

Дослідження відновилися в 2007 році під керівництвом турецьких археологів. Під час сезонів 2016 і 2018 років у вогнищах пожеж виявили два фрагменти обвугленого текстилю — рідкісну знахідку для Анатолії, де органічні матеріали майже ніколи не зберігаються через особливості ґрунту та клімату.

Радіовуглецеве датування першого фрагмента дало вік 1915–1745 роки до н. е. Мікроскопічний і хімічний аналіз показав, що тканина виготовлена не за класичною схемою ткацтва, а технікою nålbinding — петельного плетіння однією голкою. Цей метод створює щільну, еластичну і водостійку тканину й передує класичному в’язанню. Фрагмент став першим фізичним доказом використання nålbinding в Анатолії та на всьому Близькому Сході.

Скануюча електронна мікроскопія виявила, що пряжа зроблена з конопель, а не з вовни чи льону. Коноплі й досі ростуть на рівнині Чівріл, що підтверджує тривалу традицію їх вирощування в регіоні. Пряжа мала рівномірну скрутку й товщину, що вказує на високий рівень майстерності.

Найсенсаційніше відкриття зробили під час хімічного аналізу: високоефективна рідинна хроматографія виявила індиготин — активну сполуку синьо-фіолетового барвника. Колір походив від рослини Isatis tinctoria (вайда фарбувальна), яка росла в Анатолії. Це найдавніший науково підтверджений текстиль, пофарбований індиго, у всій західній Азії та Європі.

У другому тисячолітті до н. е. блакитні тканини були надзвичайно цінними. Письмові джерела з Месопотамії та хетського світу згадують їх як предмети розкоші, данини та елітних подарунків. Аккадське слово uqnû позначало вовну кольору лазуриту, що асоціювалося з царською владою та божественним. Блакитні тканини знайшли навіть у гробниці Тутанхамона, що свідчить про престиж цього кольору в усьому східному Середземномор’ї.

Читайте також: На Івано-Франківщині знайшли трипільську фігурку бика віком 6000 років (фото)

Другий фрагмент, датований 1700–1595 роками до н. е., знайшли в будівлі, заповненій ткацькими інструментами: веретенами, вагами для ткацького верстата, бронзовими голками та гребінцями. Концентрація знарядь вказує, що приміщення було спеціалізованою майстернею, а не просто домашньою кімнатою. Різноманітність ваг веретен свідчить про виробництво пряжі різної товщини й призначення — від тонкої нитки до грубої мотузки.

На початку другого тисячоліття до н. е. Анатолія була частиною розгалуженої торгівельної мережі ассирійських купців. Текстиль був одним із найцінніших товарів. Наявність індигової конопляної тканини в Бейсесултані доводить, що поселення не лише імпортувало розкішні товари, а й саме виробляло їх на високому рівні.

Ці знахідки змінюють уявлення про ремісниче виробництво бронзової доби в західній Анатолії. Вони показують, що місцеві майстри вже тоді оволоділи складними технологіями обробки волокон, видобутку барвників і петельного плетіння. Замість імпорту "ідеальної" сировини громада ефективно використовувала місцеві ресурси й адаптувала техніки до доступних матеріалів.

Нагадаємо, в Ізраїлі знайшли древню печатку віком 2700 років.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!