У Китаї знайшли скамʼянілого птаха віком 121 мільйон років: як виглядав (фото)

У Китаї вчені дослідили унікальну скам’янілість давнього птаха, яка свідчить, що ще понад 120 мільйонів років тому деякі види могли використовувати яскраві хвостові пера для шлюбних демонстрацій — подібно до сучасних птахів. Знахідку віднесли до крейдяного періоду: приблизно 121 мільйон років тому на території сучасного Китаю мешкав невеликий птах, який отримав назву Plumadraco bankoorum, або "пір’яний дракон Банко".

Він належав до групи енантіорнітів — давніх птахів, що зникли під час масового вимирання близько 66 мільйонів років тому разом із динозаврами. Про це пише IFLScience.

Попри крихітні розміри — близько 15 сантиметрів від дзьоба до хвоста — цей вид мав надзвичайно довгі декоративні пір’я на хвості. Їхня довжина сягала приблизно 30 сантиметрів, тобто майже вдвічі перевищувала довжину тіла. За словами дослідників, це одні з найдовших хвостових пір’їн, коли-небудь виявлених у викопних птахів.

Головний автор дослідження, палеонтолог Алекс Кларк із Філд-музею та Чиказького університету, зазначає, що такі пропорції навряд чи були пов’язані з польотом. На його думку, наддовгі пір’я виконували радше демонстраційну функцію — допомагали приваблювати партнерів у шлюбний період. Вчений порівнює це з поведінкою сучасних видів, зокрема павичів, які використовують хвіст для ефектних шлюбних показів.

Скам’янілість, що зберігалася в музеї Шаньдун Тянью в Китаї, була випадково виявлена під час наукової поїздки. Дослідник зізнався, що незвичайні хвостові структури одразу привернули його увагу, оскільки подібні форми рідко трапляються навіть серед добре збережених зразків.

Команда провела детальне вивчення скам’янілості, включно з фотографуванням, вимірюваннями та аналізом хімічного складу пір’я. Результати показали, що пір’я мало темне забарвлення — від коричневого до чорного — із характерним синім або райдужним металевим відблиском на кінчиках.

Вчені встановили, що цей ефект не був результатом пігментів, а виникав завдяки мікроструктурі пір’я, яка по-різному відбивала світло. Такий самий механізм сьогодні використовується багатьма сучасними птахами для створення блискучих переливчастих кольорів.

Читайте також: Науковці розгадали секрети долини глечиків в Лаосі (фото)

Дослідження також показало, що хвостові пера, ймовірно, були занадто крихкими для активного польоту. Це додатково підтверджує гіпотезу про їхню декоративну та сигнальну функцію під час залицяння.

На думку дослідників, центральна частина пера закінчувалася приблизно посередині довжини, що робило кінчики більш гнучкими та рухливими. Це могло створювати ефект мерехтіння або коливання під час руху, посилюючи візуальний сигнал для потенційних партнерів.

Хоча стать знайденого екземпляра визначити неможливо, науковці припускають, що це міг бути самець, оскільки саме у багатьох сучасних видів самці мають більш виражені декоративні ознаки.

Загалом відкриття Plumadraco bankoorum свідчить, що складні форми шлюбної поведінки та візуальної демонстрації з’явилися в еволюції птахів значно раніше, ніж вважалося. Це ще раз підтверджує, що навіть у крейдяному періоді вже існували розвинені поведінкові стратегії, схожі на сучасні.

Нагадаємо, у Мексиці виявили гігантську "підводну хмару".

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!