В Австрії виявили систему тунелів залізного віку: що вчені там знайшли (фото)

Археологи дослідили масштабну систему підземних тунелів і камер у горах поблизу австрійського Гальштата. Загальна довжина нанесеної на карту мережі становить майже 300 метрів, а сама історія видобутку солі в цьому районі налічує близько 7300 років.

Відкриття допомагає науковцям краще зрозуміти розвиток одного з найдавніших гірничодобувних центрів Європи. Про це пише The Daily Galaxy.

Читайте также: У Тихому океані знайшли золоту жилу: чим унікальна (фото)

Виявлені під землею споруди не є окремою печерою. Йдеться про складну систему паралельних ходів і камер, деякі з яких розташовані на різних рівнях безпосередньо один над одним. Ймовірно, мережа формувалася поступово в міру того, як гірники поглиблювалися в гору в пошуках соляних пластів. Дослідження показують, що масштабні роботи в цьому районі почалися ще в неоліті.

За даними Віденського музею природної історії, перші поселенці з'явилися поблизу сучасного Гальштата приблизно 7300 років тому. Судячи з археологічних свідчень, вони майже одразу почали видобувати сіль. Згодом виробництво значно зросло. До 1200 року до нашої ери, у пізню бронзову добу, місцеві шахти могли давати близько 1,5 тонни солі щодня.

Розміри підземного комплексу виявилися значно більшими, ніж можна було припустити за першими спостереженнями. За даними Австрійського агентства преси, окремі камери сягають приблизно 24 метрів завширшки та 20 метрів заввишки. Такі масштаби пояснюють особливостями видобутку: шахтарі прокладали виробки вздовж соляних пластів, поступово заглиблюючись у гірську породу.

Під час геологічного буріння дослідники також натрапили на тунелі, які раніше залишалися невідомими. Це свідчить про те, що повний масштаб давнього гірничого комплексу ще належить встановити. Освоєння родовища не було безперервним і безпроблемним. Протягом століть територія неодноразово потерпала від потужних зсувів, які серйозно ускладнювали роботу шахтарів.

Втім, місцеві громади щоразу поверталися до видобутку. За словами Даніеля Бранднера, керівника відділу підземних розкопок Віденського музею природної історії, після зсувів роботи відновлювалися вже через кілька років. Про тривале використання шахт свідчать і багатометрові нашарування на підлозі підземних камер. Місцями їхня товщина сягає майже 9 метрів. У цих шарах збереглися сліди різних періодів освоєння, перебудови та повторного використання копалень.

Важливою частиною відкриття стали предмети, які залишили після себе давні шахтарі. Під час дослідження відкладень археологи виявили уламки інструментів із різними способами кріплення руків'їв. Такі знахідки особливо цікаві для дослідників залізного віку. На відміну від поширених стандартизованих гірничих знарядь, різноманітність виявлених предметів може свідчити про експерименти з технікою та способами роботи.

Про ще давніший, неолітичний етап видобутку нагадують кирки, виготовлені з каменю та оленячого рогу. Їх знайшли в інших частинах гірського масиву. Особливу цінність для археологів має те, що соляні копальні створили природні умови для збереження органічних матеріалів. Сіль діяла як консервант, тому в підземних шарах протягом тисячоліть могли вціліти предмети, які в інших умовах давно б зруйнувалися.

Серед знахідок — обвуглені соснові лучини, фрагменти одягу, дерев'яні миски зі слідами їжі та навіть рештки людської життєдіяльності. Завдяки цим матеріалам дослідники можуть реконструювати не лише технології видобутку солі, а й повсякденне життя людей, які працювали під землею.

Для археологів комплекс у Гальштаті є своєрідним літописом гірничої діяльності, що розгортався протягом тисячоліть. Він дозволяє простежити, як змінювалися технології, масштаби виробництва та спосіб життя місцевих громад, для яких сіль була важливим ресурсом і товаром.

Нагадаємо, у Греції виявили школу віком 2400 років.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!