В Італії виявили древнє поселення епохи неоліту: чим унікальне (фото)

В глибинах озера Браччано, неподалік від Риму, археологи виявили затоплене неолітичне селище Ла Мармотта — справжній "підводний музей" епохи раннього землеробства. Саме тут знайшли одну з найбільших і найкраще збережених колекцій доісторичних дерев’яних луків у всій Європі — щонайменше 35 екземплярів, а детально вивчили 19 повністю або майже повністю збережених зразків.

Селище існувало приблизно з 5635 по 5230 роки до н. е. і розташовувалося на відстані близько 300 метрів від сучасного берега, на глибині 11 метрів.Про це пише Arkeonews.

Спочатку люди жили на суші, але поступове підвищення рівня води в озері затопило поселення. Товстий шар осаду та практично повна відсутність кисню в придонних шарах створили ідеальні умови для збереження органічних матеріалів — деревини, яка в інших місцях зазвичай повністю розкладається.

Між 1993 і 2005 роками підводні розкопки виявили не лише луки, а й весла, човни-однодеревки, кілки для будівництва хатин, сільськогосподарські знаряддя та інші предмети повсякденного вжитку. Нещодавнє археоботанічне дослідження дозволило детально проаналізувати 19 луків і дійти несподіваних висновків.

Виявилося, що мешканці Ла Мармотти використовували шість різних порід деревини: граб (9 луків), калину (6 луків), вільху, кизил, ясен та вічнозелений дуб (по одному). Тису, який вважався майже універсальним матеріалом для луків у неоліті Європи, тут не знайшли взагалі. Пилкові аналізи підтвердили: тис просто не ріс у навколишніх лісах у той період.

Вчені провели механічні випробування та виявили: усі використані породи деревини цілком придатні для виготовлення ефективних луків. Кожна з них має достатній модуль руйнування (стійкість до ламання) та модуль пружності (здатність повертатися у вихідне положення після вигину). Замість того, щоб імпортувати "ідеальну" деревину (наприклад, тис), громада адаптувала конструкцію луків до того, що росло поруч.

Луки не були церемоніальними чи поховальними предметами — функціональний аналіз показав на них сліди ударів стріл, тріщини від інтенсивного використання та залишки клейких смол. Полювання залишалося важливою частиною життя навіть у землеробській громаді. Це підтверджують і рештки тварин: олені, косулі, дикі кабани, лисиці, водоплавні птахи, а також 546 крем’яних та обсидіанових наконечників стріл.

Цікаво, що ті самі породи дерев використовувалися не лише для луків, а й для будівництва будинків, виготовлення весел, човнів-однодеревок та сільськогосподарських знарядь. Жодного суворого розподілу матеріалів за призначенням не спостерігалося — люди гнучко використовували все, що давала місцева лісова екосистема.

Читайте також: На Івано-Франківщині знайшли трипільську фігурку бика віком 6000 років (фото)

Знахідка з Ла Мармотти змінює уявлення про неолітичне лучне мистецтво в Середземномор’ї. Раніше вважалося, що виготовлення якісних луків майже повністю залежало від тиса. Тепер зрозуміло: ранні фермери вміли працювати з місцевими матеріалами, адаптуючи конструкцію до їхніх властивостей.

Це відкриття доводить високий рівень знань про навколишнє середовище, гнучку стратегію використання ресурсів і поєднання землеробства з активним полюванням. Ла Мармотта стає одним із найяскравіших прикладів того, як неолітичні громади адаптувалися до свого середовища, створюючи ефективну зброю та інструменти з того, що було під рукою.

Нагадаємо, в Ізраїлі знайшли древню печатку віком 2700 років.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!