Одна з найважливіших знахідок епохи вікінгів: у Норвегії виявили скарб з 3000 монет (фото)
У східній частині Норвегії археологи зафіксували одну з найцінніших знахідок доби вікінгів — скарб із понад 3000 срібних монет. Виявлення неподалік міста Рена вже назвали історичною подією, адже воно відкриває нові деталі про торгівлю, багатство та грошовий обіг наприкінці епохи вікінгів.
Про це повідомляє Arkeonews. Скарб отримав назву "Скарб Мьорстада" — на честь ферми, біля якої його знайшли. Першими на монети натрапили 10 квітня пошуковці Вегард Сорлі та Руне Сетре, які спочатку виявили лише 19 срібних екземплярів. Замість самостійних подальших пошуків вони одразу повідомили про знахідку фахівців.
Після прибуття археологів кількість знайдених монет швидко зросла: спочатку до 70, а згодом перевищила 3000. У результаті це стало найбільшим відомим монетним скарбом доби вікінгів, коли-небудь знайденим у Норвегії. Представники муніципалітету Іннландет наголосили, що масштаб відкриття є безпрецедентним. Особливу цінність додає й те, що ділянка раніше не вивчалася археологами.
Оперативне повідомлення про знахідку дозволило швидко взяти територію під охорону та уникнути втручання сторонніх осіб. Основну частину монет передали до Музею культурної історії в Осло, де вони проходитимуть консервацію та наукове дослідження.
Дослідників приємно здивував стан артефактів. Через малу кількість каміння у ґрунті срібло добре збереглося попри століття сільськогосподарських робіт. Багато монет залишилися майже неушкодженими, що дає змогу детально вивчити грошовий обіг тієї доби.
Фахівці датують скарб приблизно 1050 роком — завершальним етапом епохи вікінгів. За словами експертів, більшість монет мають німецьке та англійське походження. Це свідчить про активні міжнародні зв’язки, адже срібло тоді поширювалося через торгівлю, виплату данини, походи та політичні домовленості.
Окрему цінність становлять норвезькі монети. Імовірно, вони були викарбувані незадовго до приховування скарбу — у часи правління короля Харальда Хардради, який після повернення з Візантії сприяв розвитку національної монетної системи близько 1045 року. Це був період переходу до посиленого королівського контролю над грошовим обігом.
Археологи припускають, що монети зберігалися у шкіряному мішку чи іншому контейнері, який з часом розклався. Подальша оранка поля розкидала скарб на значній площі, тому монети знаходять у різних місцях. Чому саме скарб опинився під землею, поки невідомо. Подібні цінності могли ховати як жертву богам або як спосіб убезпечити майно в неспокійні часи.
Читайте також: Науковці розгадали секрети долини глечиків в Лаосі (фото)
Точну вартість скарбу визначити складно, однак історичні джерела свідчать: такої кількості срібла могло вистачити на купівлю ферми. Це означає, що йдеться про значне багатство, яке могло належати заможній людині, родині чи навіть цілій громаді.
Науковці не виключають нових відкриттів на цій території. У найближчі роки дослідження триватимуть, адже під час повторних розкопок можуть знайти додаткові монети або інші цінні артефакти.
Скарб Мьорстада вже став важливим джерелом для вивчення торговельних шляхів, розвитку монетної справи та способів збереження багатства наприкінці доби вікінгів. Він також підтверджує, наскільки тісно Норвегія була пов’язана з ширшими європейськими процесами того часу.
Нагадаємо, у Швеції випадково знайшли "цвинтар кораблів" (фото).
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!