Книги-вбивці: чому старі фоліанти можуть серйозно загрожувати життю (фото)
Старовинні книги зазвичай сприймаються як носії історії, знань і мистецтва. Водночас деякі видання XIX століття можуть приховувати потенційно небезпечні речовини у своїх обкладинках і декоративних елементах.
Музеї та бібліотеки й досі, понад півтора століття потому, стикаються з наслідками використання важких металів: у старих колекціях періодично виявляють сліди миш’яку, свинцю та ртуті. Про це повідомляє Museum Victoria.
Фахівці музею пояснюють, що такі матеріали стали широко застосовуватися після промислової революції, коли видавці прагнули зробити книги візуально привабливішими. Яскраві кольори та складні оздоблення підвищували попит, тому виробники експериментували з новими пігментами.
У XIX столітті, як зазначає дослідниця Гейлі Вебстер, заможні колекціонери замовляли індивідуальні шкіряні оправи для домашніх бібліотек. Згодом їх поступово замінили дешевші та масовіші тканинні обкладинки, які відкрили ще більше можливостей для використання барвників.
Одним із найпопулярніших став насичений зелений відтінок, що часто містив сполуки миш’яку. Такий пігмент застосовували не лише у книгах, а й у шпалерах, одязі та предметах інтер’єру, що робило його доволі поширеним у побуті.
Для пересічного читача ризик від таких видань зазвичай невисокий, оскільки небезпечні речовини здебільшого "запечатані" в матеріалах палітурки. Проте небезпека зростає у разі пошкодження, намокання або стирання поверхні. Саме тому працівники музеїв дотримуються суворих правил безпеки під час роботи з подібними експонатами.
Дослідження токсичних матеріалів у книжкових колекціях активізувалося завдяки "Проєкту отруйних книг", який аналізує історичні видання на наявність шкідливих речовин. У межах одного з досліджень фахівці перевірили 120 книг: лише у чотирьох виявили миш’як, однак значно ширшою виявилася проблема забруднення свинцем.
Зокрема, високий вміст свинцю зафіксували у 110 з 120 зразків. У минулому цей метал широко використовували у пігментах для отримання яскравих і стійких кольорів, а також як компонент фарб і покриттів. Попри давню відомість його токсичності, свинець активно застосовували аж до XX століття.
Читайте також: Науковці розгадали секрети долини глечиків в Лаосі (фото)
Науковці зазначають, що він входив до складу різних кольорів — не лише білих, а й червоних та жовтих пігментів. Подібні речовини використовувалися в мистецтві та декорі, зокрема й відомими художниками.
Окремо дослідники зафіксували наявність ртуті у деяких виданнях. Йдеться про пігмент вермільйон, який отримували з кіноварі — мінералу на основі сульфіду ртуті. Його цінували за насичений червоний колір, який активно застосовували в ілюстраціях і декоративних елементах книг.
Попри це, фахівці підкреслюють, що для звичайних користувачів ризики мінімальні. Найбільшу небезпеку такі матеріали становлять для реставраторів і дослідників, які регулярно працюють із антикварними виданнями.
Загалом це дослідження показує, що навіть звичні бібліотечні експонати можуть приховувати несподівані хімічні ризики, а проблема токсичних матеріалів у культурній спадщині залишається актуальною для музеїв у всьому світі.
Нагадаємо, у Мексиці виявили гігантську "підводну хмару".
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!