Колись рік був довшим: науковці пояснили, як і чому Земля оберталася інакше мільйони років тому
У давнину рік на Землі складався не з 365 днів, як нині, а з приблизно 420. Це свідчить про те, що тривалість одного дня була коротшою, а отже, під час обертання нашої планети навколо Сонця встигало пройти більше діб.
Видання IFLScience пояснило, чому так відбувалося. Як зазначають дослідники, з плином часу швидкість обертання Землі знижується. Це, своєю чергою, призводить до поступового подовження дня. У минулі геологічні епохи днів у році було більше саме через те, що вони тривали менше.
До прикладу, під кінець існування динозаврів один рік мав орієнтовно 372 дні. А в період формування планети, коли Земля оберталась набагато швидше, кількість діб у році могла перевищувати 500.
Науковці вважають, що головним чинником, який уповільнює обертання Землі, є Місяць. Як пояснюється в дослідженні, супутник нашої планети поступово віддаляється, його орбіта стає ширшою, а разом із цим зростає й енергія його обертання. Цю енергію він, по суті, "черпає" із самої Землі, що й спричиняє уповільнення її обертання.
Читайте також: Вчений стверджує, що час має тривимірну структуру: що відомо про революційну теорію
Процес віддалення Місяця пов’язаний із припливами – як океанічними, так і в твердому тілі планети, тобто в земній корі. Відтоді, як Місяць з’явився поблизу Землі (майже від самого початку її існування), він поступово гальмував її обертання, що й призвело до різної тривалості днів у різні геологічні епохи.
Водночас точно визначити, скільки саме діб було в році в ту чи іншу еру, дуже складно. Щодо першої половини історії планети, на думку дослідників, ми здатні лише будувати припущення.
Частина науковців стверджує, що приблизно 1,4 мільярда років тому тривалість доби становила близько 18 годин, а рік складався з 490 днів. Проте інші дослідники заперечують це, вважаючи, що у проміжку між 2 і 1 мільярдом років швидкість обертання Землі майже не змінювалася.
Існує й альтернативна теорія: нібито саме в цей період вплив Сонця через атмосферу Землі частково нівелював ефект гальмування обертання Місяцем. Це могло стабілізувати тривалість доби, внаслідок чого рік налічував приблизно 460 днів.
Читайте також: На Землі може зʼявитись новий океан: вчені помітили підйом мантії у Афарській западині
Для встановлення кількості днів у давніх геологічних епохах науковці звернулися до коралів. Подібно до дерев, корали формують сезонні кільця росту, які дозволяють оцінити їхній вік. Деякі види також зберігають інформацію про припливи, що ще більше допомагає у визначенні точного часу.
У 1963 році професор Корнельського університету Джон Веллс опублікував дослідження скам’янілих коралів середнього девону (приблизно 380 мільйонів років тому), де вказав, що рік тоді мав близько 400 днів із похибкою у тиждень. Інші дослідження коралів силурійського періоду (444–419 млн років тому) виявили рік тривалістю від 400 до 420 днів – саме цифра 420 стала найбільш цитованою у ЗМІ.
Втім, дехто не погодився й із цими оцінками. Наприклад, у 2000 році доктор Джордж Вільямс з Університету Аделаїди оприлюднив результати аналізу ще старіших коралів. За його підрахунками, 620 мільйонів років тому рік також тривав 400 днів — що суперечить даним Веллса, а також поширеній версії про 420 днів.
Вільямс застосував додаткові методики, за допомогою яких визначив: близько 2,45 мільярда років тому кількість днів у році могла становити 466 або навіть 514.
Попри відмінності у висновках, науковці сходяться на одному: в далекому минулому доба на Землі була коротшою, тож рік вміщував більше днів – від 400 і до, ймовірно, 500. А от коли саме відбувались ці зміни –питання, на яке наука ще шукає відповідь.
Раніше ми розповідали, що учений висунув теорію про існування пам’яті в космічному просторі.
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!