У Грузії виявили плавильну майстерню віком 3000 років: чим унікальна

Учені дослідили 3000-річну плавильну майстерню на півдні Грузії та отримали нові дані про те, як людство перейшло від бронзової доби до залізної. Йдеться про об’єкт у Квемо Болнісі, де в середині ХХ століття археологи знайшли залишки гематиту й шлаку. Тоді вважалося, що це сліди ранньої виплавки заліза.

Про це пише phys.org. Нове дослідження, результати якого опублікували в Journal of Archaeological Science, довело протилежне: у майстерні плавили не залізо, а мідь. Оксиди заліза використовували як флюс — речовину, що допомагає підвищити вихід металу. Саме цей процес, за словами науковців, міг стати відправною точкою для винайдення технології виплавки заліза.

Читайте також: Можуть жити до 200 років: науковці розкрили таємниці унікальних арктичних ссавців

Дослідники вважають, що давні майстри, працюючи з міддю, почали експериментувати із залізовмісними матеріалами, відкриваючи їхні властивості у металургійних печах. Така практика поступово проклала шлях до освоєння залізної руди та виробництва заліза.

Як пояснює доктор Натаніель Ерб-Сатулло з Університету Кренфілда, складність у вивченні походження цього металу полягає в тому, що залізо швидко іржавіє, а письмових джерел тих часів практично не збереглося. Саме тому пам’ятка у Квемо Болнісі має особливе значення: вона демонструє свідоме використання оксиду заліза у процесі плавки й доводить, що дослідження мідеплавильників були ключем до появи залізної доби.

Раніше ми розповідали, що чекає планету в разі повного розлому Африканського континенту.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!