Вченим вдалося відтворити обличчя єгипетської мумії, яка кричить у муках та агонії (фото)

Справжнє обличчя давньоєгипетської мумії, яка померла в агонії, вперше відтворено через 3500 років завдяки зусиллям вчених. Мумія, відома як "жінка, що кричить", була знайдена у 1935 році в Дейр-ель-Бахарі, Єгипет, у родинному гробі королівського архітектора Сенмута.

На відміну від більшості мумій, у неї збереглися внутрішні органи, через що довгий час припускали, що роззявлений рот був результатом недбалості бальзамувальників. Про це пише Daily Star.

Однак нещодавнє дослідження показало, що причина спотвореного виразу обличчя криється в болісній смерті, що й спонукало вчених реконструювати її вигляд за життя.

Читайте також: Вчені розшифрували попередження на вавилонських табличках, якому більше 4000 років

Сісеро Мораєс, бразильський фахівець з графіки, який працював над реконструкцією, зазначив, що в результаті вийшло "приємне обличчя", створене завдяки поєднанню кількох методів.

Він пояснив: "Я застосував техніку, яка комбінує традиційні методи реконструкції обличчя з сучасними підходами, що базуються на даних комп'ютерної томографії живих людей. Ці проекції дозволяють визначити просторові межі таких структур, як вуха, очі, ніс, рот тощо. Також можна відстежити деякі елементи у профіль, наприклад, ніс і бічні частини обличчя. Дані доповнюються технікою анатомічної деформації, коли віртуальна голова донора адаптується до черепа, який потрібно відтворити. Всі дані є сумісними з незначними відмінностями, що дозволяє створити фінальне обличчя як інтерполяцію всієї інформації."

Мораєс створив кілька версій обличчя. Одна з них – нейтральна, із заплющеними очима та в відтінках сірого, щоб уникнути оцінки кольору шкіри чи очей. Інша версія є більш суб'єктивною і зображує жінку такою, якою вона могла виглядати за життя, у кольоровому варіанті і з перукою, в якій її поховали.

На третьому зображенні представлено, як мумія могла виглядати на момент поховання, показуючи її крик.

Мораєс усвідомлює, що вибір відтінку шкіри на останніх зображеннях може викликати суперечки. Він зазначив: "Питання кольору шкіри давніх єгиптян є предметом численних суперечок, які часто переходять з наукового дискурсу в культурний і політичний. Щоб уникнути цих проблем, я застосував підхід, заснований на публікаціях з цього питання, даних місцевих досліджень та давньоєгипетського мистецтва."

Сахар Салім з Каїрського університету, головний автор нещодавнього дослідження "жінки, що кричить", вважає, що причина страждань мумії – це трупний спазм.

"Її бальзамували дорогими імпортними матеріалами", - пояснює докторка Салім. "Це, разом із добре збереженим виглядом мумії, суперечить традиційному погляду, що неможливість видалення внутрішніх органів свідчить про погану муміфікацію. Вираз обличчя мумії можна інтерпретувати як результат трупного спазму, що вказує на те, що жінка померла в агонії. Ця муміфікована жінка є справжньою "капсулою часу", яка розкриває деякі таємниці муміфікації."

Причина її болісної смерті залишається невідомою. Використовуючи інфрачервону спектроскопію з перетворенням Фур'є, докторка Салім і її команда виявили, що тіло бальзамували ялівцем і ладаном, які були дорогими, причому ялівець імпортувався зі Східного Середземномор'я, а ладан – з Східної Африки або Південної Аравії.

Мумія також мала перуку з волокон фінікової пальми, оброблених кристалами кварцу, магнетиту та альбіту. Салім припускає, що це було зроблено для надання пасмам жорсткості і чорного кольору, що уособлював молодість у стародавніх єгиптян.

Вона додала: "У записах розкопок згадується, що жінка носила дві каблучки з яшмовими скарабеями на золотій і срібній оправі. Матеріали для цих амулетів і прикрас вказують на її багатство та соціально-економічний статус."

Читайте також: В Ізраїлі розкопали залишки втраченого храму (відео)

Хоча на труні не вказано ім'я жінки, її місце поховання поруч із заупокійним храмом фараона Хатшепсут дає підказку. Вона була похована разом з батьками Сенмута, архітектора храму та наглядача за царськими роботами, який, за переказами, був коханцем фараона.

"Ймовірно, вона була близьким членом родини Сенмута, що пояснює її місце вічного спочинку поряд з батьками," – сказала Салім.

Мораєс висловив захоплення роботою Салім та її співавтора, Самії Ель-Мергані з Міністерства туризму і старожитностей Єгипту, назвавши їхню працю "надихаючою": "Я отримав величезне задоволення від читання наукових статей і писання самих. Я прочитав статтю Салім і Ель-Мергані, яка детально описує знахідку, і вирішив зробити свій внесок, поділившись цим відкриттям."

Раніше ми розповідали, що у давнину еліта мала сімейний ритуал, що передбачав жертвоприношення дітей.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!