Гімалайські вежі: вчені розкрили таємничий секрет древніх камʼяних стовпів (фото)

У високогірних районах південно-західного Китаю століттями стоять загадкові кам'яні вежі, які приголомшують дослідників своєю унікальною архітектурою та незрозумілим походженням. Ці давні споруди, висота яких досягає 60 метрів, розташовані переважно в провінції Сичуань і Тибетському автономному районі.

Вежі, відомі як Гімалайські або зіркоподібні, побудовані з каменю, дерева та цегли. Вони мають різноманітні форми — від простих квадратів до багатогранників у вигляді зірок — і зустрічаються як у віддалених гірських долинах, так і в населених пунктах. Їхня конструкція, що включає дерев'яні балки, забезпечує вежам сейсмостійкість, що дозволило їм пережити землетруси. Про це пише Arkeonews.

Французький дослідник Фредерік Даррагон, який почав вивчати вежі ще у 1998 році, першим звернув увагу міжнародної спільноти на ці споруди. Він вважає, що їм приблизно від 600 до 1000 років, що підтвердив і радіовуглецевий аналіз.

Читайте також: Вчені розшифрували надписи на стінах Сіонської світлиці: чим цікаві

Призначення веж і досі викликає суперечки. Деякі вчені припускають, що вони були символами престижу й заможності, спорудженими в період активної торгівлі з монголами. В інших випадках вежі могли слугувати оборонними спорудами — про це свідчать їхні розташування вздовж колишніх торговельних маршрутів та високі входи, як, наприклад, у регіоні Міньяк. У місцевостях на кшталт Конгпо чи Дамба вежі мають більш декоративний вигляд, що вказує на їхню можливу демонстративну функцію. Відсутність письмових згадок або усних переказів ускладнює точне з’ясування їхнього призначення, адже знання могли бути втрачені через ізольованість етнічних груп у регіоні.

У китайських джерелах вежі вперше згадуються ще за часів династії Мін (1368–1644), однак справжню увагу вони привернули лише після 2006 року, коли Всесвітній фонд охорони пам’яток вніс їх до списку об’єктів, що знаходяться під загрозою зникнення. Зокрема, через відсутність дахів багато з них поступово руйнуються під впливом атмосферних опадів.

Зусилля Фредеріка Даррагона активізували рух за збереження цих пам’яток, і нині місцеві ініціативи домагаються визнання веж об’єктами Світової спадщини ЮНЕСКО. Це могло б забезпечити фінансування для реставрації, сприяти охороні культурної спадщини та підтримати економіку регіону через розвиток сталого туризму.

Раніше ми розповідали, що нові знахідки в Судані ставлять під сумнів старі уявлення про Римську імперію.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!