Вчені відкрили таємницю масової смерті археологів, які досліджували гробницю польського короля (фото)
У 1973 році в Польщі велике суспільне зацікавлення викликало відкриття гробниці короля Казимира IV Ягеллона. Спочатку трагічні події, що сталися після цього, породили чутки про давнє прокляття, однак сучасні дослідження вказують на значно реальніше пояснення.
Про це пише Popular Mechanics..Попри те, що доступ до історичних поховань у той час був суворо обмежений, архієпископ Кракова Кароль Войтила, який згодом став Папою Римським Іваном Павлом II, дозволив групі науковців увійти до усипальниці польського монарха, який помер у 1492 році.
Невдовзі після відкриття гробниці сталися трагічні події. Уже за кілька днів померли четверо з дванадцяти дослідників, які працювали всередині склепу. Через десять тижнів кількість загиблих зросла до десяти, а протягом наступних років померли загалом 15 осіб, які або перебували в гробниці, або контактували із знайденими останками під час лабораторних досліджень.
Ідея про смертельне прокляття стародавніх поховань стала популярною після відкриття гробниці єгипетського фараона Тутанхамона у 1922 році. Після смерті керівника експедиції, лорда Карнарвона, який помер через кілька тижнів після проникнення до поховальної камери, виникла легенда про "прокляття мумії".
Офіційно причиною смерті Карнарвона вважали ускладнення після укусу інфікованого комара та пневмонії. Водночас автори дослідження, опублікованого у 2003 році, припустили, що він міг заразитися інвазивним грибком Aspergillus, спори якого могли міститися всередині гробниці.
Саме тому польські археологи, вирушаючи до усипальниці Казимира IV, жартували про можливе прокляття. Проте після низки смертей ситуація перестала здаватися містичною.
У 2015 році в журналі Journal of the Air & Waste Management Association опублікували результати дослідження повітря та поверхонь у кількох польських склепах, зокрема й у Вавельському замку.
Науковці встановили, що концентрація грибкових спор у цих приміщеннях значно перевищувала допустимі норми для професійної діяльності. Дослідники наголосили, що люди, які працюють у таких умовах, повинні усвідомлювати потенційну небезпеку для здоров'я.
Фахівці вважають, що свою роль відіграли особливості поховального обряду XV століття. Казимир IV Ягеллон помер у 1492 році у віці 65 років. Через спекотну погоду тіло почало розкладатися ще до поховання, після чого його поклали до простої дерев'яної труни.
Читайте також: Науковці розгадали секрети долини глечиків в Лаосі (фото)
Коли археологи відкрили гробницю майже через п'ять століть, деревина вже повністю зруйнувалася, однак усередині залишалося середовище, сприятливе для розвитку мікроорганізмів.
Пізніше аналіз зразків показав високу концентрацію кількох видів грибків, серед яких Aspergillus, Penicillium rubrum і Penicillium rugulosum. У звичайних умовах вони можуть викликати алергічні реакції або запалення, однак у замкненому просторі їхня концентрація виявилася надзвичайно високою.
За словами дослідників, вдихання великої кількості грибкових спор, особливо людьми з ослабленим імунітетом, може призвести до розвитку важких інфекцій легень. Такі захворювання здатні прогресувати як дуже швидко, так і непомітно розвиватися протягом тривалого часу.
Сучасні наукові дані свідчать, що серія смертей після відкриття гробниці Казимира IV Ягеллона, найімовірніше, була пов'язана не з містичним прокляттям, а з небезпечним впливом токсичних грибкових спор, які накопичувалися у герметично закритому похованні протягом століть.
Нагадаємо, у Франції виявили залізні кайдани віком 2300 років.
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!