Можуть бачити шкірою: вчений з Японії відкрив вражаючі можливості одного з видів риб (фото)

Сріблясті риби можуть не лише ефектно переливатися у воді. Нове дослідження показало, що їхня шкіра здатна реагувати на освітлення подібно до людських очей, змінюючи свої властивості залежно від інтенсивності світла.

Про відкриття японського науковця Масакадзу Івасакі з Хіросімського університету повідомляє Science Alert. Об'єктом дослідження стала риба виду Hypoatherina tsurugae, яка мешкає у мілководних районах поблизу узбережжя Японії та Кореї. Про це пише Science Alert

У шкірі цих риб містяться спеціальні іридофорні клітини, заповнені кристалами гуаніну. Саме вони відповідають за характерний сріблястий блиск. На відміну від пігментів, колір виникає завдяки особливій структурі кристалів, які заломлюють і відбивають світло на різних довжинах хвиль.

Під час спостережень учений зафіксував на спині риб світловідбивні ділянки, розташовані вздовж луски. Вони змінювали характер відбиття світла з частотою кілька разів на секунду незалежно від рухів самої риби. Івасакі виділив три основні стани цих клітин: "статично яскравий", "динамічно мерехтливий" і "темний". На його думку, перемикання між ними залежить від рівня освітлення навколишнього середовища.

Читайте також: Науковці розгадали секрети долини глечиків в Лаосі (фото)

Під час експерименту риб освітлювали білим світлодіодним світлом. Поки джерело світла працювало, іридофори залишалися яскравими. Одразу після вимкнення прямого освітлення клітини швидко переходили в темний стан, нагадуючи реакцію людських зіниць на зміну освітлення. У цей момент кристали гуаніну відбивали значно менше світла, однак уже невдовзі знову поверталися до початкового стану, адаптувавшись до освітлення приміщення.

Далі науковець перевірив, як клітини реагують на синє, зелене та червоне світлодіодне світло, а також на лазери різних кольорів. Аналіз показав, що найсильнішу реакцію затемнення викликає саме синє світло.

За словами Івасакі, після припинення впливу джерела світла іридофори приблизно через 10 секунд поверталися до мерехтливого режиму. Науковець припускає, що цей процес контролюється не лише самими клітинами, а й нервовою системою.

Однією з можливих причин такої реакції можуть бути опсини — світлочутливі білки, які відіграють ключову роль у роботі сітківки ока. Водночас ця гіпотеза ще потребує подальших досліджень і наукового підтвердження.

Нагадаємо, у Франції виявили залізні кайдани віком 2300 років.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!