Вчені знайшли на дні Атлантики понад 200 тисяч барелів радіоактивних відходів: чим це загрожує (фото)

У другій половині XX століття в північно-східній частині Атлантичного океану опинилися понад 200 тисяч бочок із радіоактивними відходами. Через десятиліття дослідники знову повернулися до цієї ділянки морського дна, щоб детально вивчити стан поховань та їхній вплив на навколишнє середовище.

Про це пише GEEKSPIN. Експедиція відбулася в межах французького проєкту NODSSUM (Nuclear Ocean Dump Site Survey Monitoring) і тривала з 27 травня до 28 червня 2026 року.

Близько 30 науковців здійснили 20 занурень на глибину понад 4,5 км за допомогою пілотованого підводного апарата "Nautile". Це стало одним із найдетальніших за останні десятиліття досліджень контейнерів із радіоактивними відходами безпосередньо на місці їхнього захоронення.

Читайте также: Можуть стати важливим кроком до реконструкції легендарного маяка: біля Александрії з моря підняли камʼяні блоки (фото)

Під час занурень науковці встановили, що частина металевих бочок зазнала значної корозії. Деякі з них настільки зруйнувалися, що їхній вміст почав потрапляти в навколишній мул. Безпосередні вимірювання показали, що в окремих місцях рівень радіонуклідів перевищує природний фон. Найбільш характерними маркерами наявності відходів стали кобальт-60 та ніобій-94.

Також дослідники зафіксували цезій-137 та америцій-241. Водночас встановити походження цих ізотопів складніше, оскільки вони можуть утворюватися як унаслідок випробувань ядерної зброї, так і після ядерних аварій. Цікаво, що з часом бочки стали своєрідним штучним середовищем для морських мешканців. На них оселилися анемони та губки, а поруч почали жити краби. Науковці припускають, що причина проста: серед м’якого мулистого дна саме бочки є однією з небагатьох твердих поверхонь, доступних організмам.

Поки що залишається незрозумілим, чи накопичують ці організми речовини, що вивільняються з контейнерів. Щоб відповісти на це питання, експедиційна команда взяла зразки води, донних відкладень, морських організмів та мікроорганізмів поблизу бочок. Для порівняння дослідники також зібрали контрольні зразки у природних скелястих місцях неподалік.

За попередніми даними, відходи мають відносно низьку радіоактивність. Їх змішували з бетоном або бітумом, після чого герметично закривали в металевих контейнерах. Такий спосіб захоронення відповідав тогочасному підходу, за якого передбачалося поступове руйнування контейнерів і повільне розсіювання їхнього вмісту в океанському середовищі.

Лише Франція під час двох операцій у 1967 та 1969 роках скинула в цій зоні понад 46 тисяч бочок із радіоактивними відходами. Водночас цією ділянкою користувалися й інші європейські країни, тому дослідникам ще належить встановити походження окремих контейнерів.

Масштаб захоронення почали детальніше оцінювати завдяки попереднім дослідженням. Під час картографування морського дна, проведеного роком раніше за допомогою робота "Улікс", дослідники виявили 3 355 окремих бочок.

Тоді ж команда зібрала 5 тисяч літрів морської води, 345 кернів донних відкладень, а також 34 зразки риб і ракоподібних. Отримані результати дозволили під час експедиції 2026 року зосередити увагу на конкретних бочках, які становили найбільший науковий інтерес, і детальніше оцінити їхній стан та можливий вплив на екосистему.

Нагадаємо, у Франції виявили залізні кайдани віком 2300 років.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!