русский
Наука

Науковці довели реальність ритуалу навмисної муміфікації дітей інками: для чого це робили (фото)

Ціхоцька Марія

Науковці довели реальність ритуалу навмисної муміфікації дітей інками: для чого це робили (фото)
Жертви ритуалу капакоча не втрачали свого сакрального значення після смерті, а залишалися важливою частиною релігійної та церемоніальної пам’яті імперії інків. Джерело: Dagmara Socha

Археологи зафіксували найдавніший на сьогодні достовірно підтверджений випадок навмисної муміфікації дитини, яку було принесено в жертву під час ритуалів Імперії інків. Відкриття дає нове розуміння того, як у цій цивілізації ставилися до жертвоприношень після смерті та яку роль тіла загиблих продовжували відігравати в релігійних і державних обрядах.

Про знахідку стало відомо завдяки комплексним науковим дослідженням муміфікованих останків дітей, виявлених у високогірних районах Перу. Результати роботи оприлюднило видання Heritage Daily.

У процесі аналізу вчені виявили чіткі сліди цілеспрямованого втручання в тіла після смерті, а також ознаки тяжких травм і тривалих хвороб. Серед зафіксованих патологій — пошкодження черепа, аномальне розширення стравоходу та кальцифікація легеневої тканини, що свідчить про серйозні захворювання, перенесені ще за життя.

Ритуал капакоча вважався однією з найжорсткіших церемоній у державі інків і був присвячений головним божествам імперії. Іспанські хроністи після завоювання Південної Америки описували жертвоприношення дітей і молодих жінок, однак упродовж тривалого часу археологічні підтвердження цих свідчень залишалися поодинокими.

Ситуація змінилася у 1990-х роках, коли археолог Йоган Рейнхард знайшов надзвичайно добре збережені заморожені мумії на вершинах андських вулканів у Перу. Подальші біоархеологічні дослідження охопили чотирьох дітей, чиї тіла природним чином збереглися на вулканах Ампато та Сара-Сара. Саме ці матеріали дозволили детальніше відтворити обставини смерті та подальше поводження з тілами.

Застосування комп’ютерної томографії стало ключовим етапом дослідження, адже дало змогу зазирнути всередину мумій без пошкодження останків. Уперше було проведено неінвазивний внутрішній аналіз жертв капакочі. Вчені пов’язують винятковий стан збереження з екстремальними умовами високогір’я — низькими температурами, сухим повітрям і мінімальною мікробною активністю. Як пояснила докторка Дагмара Соча з Варшавського університету, саме ці фактори забезпечили збереження м’яких тканин протягом століть.

Читайте також: Можуть жити до 200 років: науковці розкрили таємниці унікальних арктичних ссавців

За її словами, КТ-сканування відкрило дані, які неможливо було отримати традиційними методами. Саме воно дозволило підтвердити перший відомий випадок навмисної муміфікації жертви капакочі, а також виявити численні травми й патології.

Дослідження показало, що частина тіл збереглася завдяки природному заморожуванню, тоді як деякі мумії мали сліди пошкоджень, імовірно спричинених ударами блискавки — поширеної загрози на відкритих гірських вершинах. Водночас усі досліджені діти загинули від ударів по голові.

Зокрема, в однієї восьмирічної дівчинки виявили внутрішньомозкову гематому та симптоми, характерні для хвороби Шагаса. Інша відома мумія, відома як Леді Ампато або Хуаніта, мала серйозні ушкодження грудної клітки та таза.

Ці результати суперечать поширеному уявленню, заснованому на історичних джерелах, що для жертвоприношень обирали лише фізично здорових або "досконалих" дітей. Наявність хронічних хвороб свідчить про значно складніші критерії відбору, ніж вважалося раніше.

Найпереконливіші докази навмисної муміфікації були отримані під час вивчення мумії, відомої як Ампато 4. Томографія зафіксувала зміщення кісток, відсутність окремих частин скелета, а також каміння й фрагменти тканин, розміщені всередині черевної порожнини. Усе це вказує на цілеспрямовану фізичну обробку тіла після смерті. Дослідники припускають, що дитину могли принести в жертву в іншому місці, а вже потім транспортувати й символічно "відтворити" тіло.

Такі дії узгоджуються з відомими практиками інків, які передбачали перенесення священних об’єктів, зокрема мумій предків, під час переселення громад. Подібні останки виконували роль духовних символів і супроводжували спільноти в нових місцях проживання.

Загалом дослідження доводить, що жертви ритуалу капакоча не втрачали свого сакрального значення після смерті, а залишалися важливою частиною релігійної та церемоніальної пам’яті імперії інків. Робота є складовою масштабного наукового проєкту, який підтримує Національний науковий центр Польщі та в межах якого археологічні дослідження на вершинах Анд було відновлено у 2024 році.

Раніше ми розповідали, що чекає планету в разі повного розлому Африканського континенту.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!