русский
Наука

На території Туреччини виявили урартські написи віком 2800 років: чим цікаві (фото)

Ціхоцька Марія

На території Туреччини виявили урартські написи віком 2800 років: чим цікаві (фото)
Ця знахідка заповнює важливі прогалини в розумінні соціальної структури, релігійних обрядів та оборонної політики Урарту. Джерело: Anatolian Research

На півдні Туреччини, під час рятувальних розкопок у басейні озера Ван, археологи виявили три добре збережені клинописні написи віком близько 2800 років. Ці тексти, висічені в камені на початку I тисячоліття до н. е., пролили світло на те, як урартські правителі встановлювали та утримували контроль над стратегічно важливими територіями.

Знахідку зробили в фортеці Керзют — укріпленому пункті з видом на рівнину Мурадіє. Розкопки проводило Управління музею Вану, пише Arkeonews.

Розташування Керзют дозволяло повністю контролювати сільськогосподарські угіддя та ключові сухопутні шляхи східної Анатолії, які з’єднували басейн озера Ван з сусідніми регіонами, зокрема з долиною річки Арас та територією сучасного Ірану. Фортеця була частиною широкої оборонної мережі Урарту, що захищала північні кордони держави.

Написи знайшли в стінах храму, присвяченого Халді — головному божеству урартського пантеону. Тексти написані класичним урартським клинописом на базальтових плитах і відповідають офіційним королівським формулам того часу.

Найважливіший уривок описує військову кампанію царя Мінуа (кінець IX ст. до н. е.). Один із фрагментів починається стандартною декларацією божественної влади:

"З силою Халді, Мінуа, син Ішпуїні, каже…"

Далі йде ключова частина:

"Я завоював Лухіуні, місто, яке до цього ніхто не завойовував".

У тексті згадується захоплення людей, худоби та коней, яких переправили до Тушпи — столиці Урарту (біля сучасного Вану). Твердження про те, що Лухіуні ніколи раніше не було завойовано, підкреслює політичне значення кампанії та зміцнювало авторитет правителя.

Храм мав типовий для урартських святинь квадратний план. Вузький вхідний коридор вів до центральної зали, побудованої безпосередньо на скельній породі. Це підтверджує, що фортеця Керзют виконувала не лише військові, а й релігійні та адміністративні функції.

Дослідження провели доцент Сабахтін Ердоган (Університет Ван Юзюнчу Йіл) та Анастасія Суглум (Стамбульський університет). Філологічний аналіз показав, що написи містять не лише стандартні формули, а й конкретні історичні дані про військову діяльність.

Читайте також: Можуть жити до 200 років: науковці розкрили таємниці унікальних арктичних ссавців

Добре збереження текстів (завдяки сухому клімату та ґрунту) дозволило реконструювати пошкоджені фрагменти шляхом порівняння з паралельними написами з інших урартських пам’яток.

Написи також допомогли пов’язати раніше знайдені фрагменти з сусідніх сіл у єдиний великий текст, що дало змогу виправити попередні прочитання та ідентифікувати нові урартські терміни.

Датування вказує на кінець IX століття до н. е. — період правління Мінуа або його спільного правління з Ішпуїні. Саме тоді Урарту проводило масштабну територіальну експансію та великі державні будівельні проекти.

Фортеця Керзют та її написи — яскравий доказ передової організації та військової потужності Урарту в східній Анатолії. Вони підтверджують, що металургія, будівництво та державне управління в цьому регіоні досягли високого рівня вже на початку залізної доби.

Ця знахідка заповнює важливі прогалини в розумінні соціальної структури, релігійних обрядів та оборонної політики Урарту, а також підкреслює стратегічну роль басейну озера Ван у давній історії Близького Сходу.

Раніше ми розповідали, що чекає планету в разі повного розлому Африканського континенту.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!