ukr
русский

Загадка гігантських камʼяних глечиків у Лаосі: вчені були вражені відкриттям (фото)

Ціхоцька Марія

Загадка гігантських камʼяних глечиків у Лаосі: вчені були вражені відкриттям (фото)
Вже майже століття вони залишаються однією з найбільших археологічних таємниць. Джерело: Cambridge University Press

Археологи зробили важливий крок до розгадки призначення загадкових кам'яних глечиків у Лаосі, які вже майже століття залишаються однією з найбільших археологічних таємниць Південно-Східної Азії. Під час дослідження одного з найбільших глечиків вчені виявили людські останки, що належали щонайменше 37 особам.

Про це повідомило видання Earth.com. Розкопки проводили на археологічній пам'ятці №75 у провінції Сієнгкхуанг, приблизно за 70 кілометрів на північний схід від міста Пхонсаван. Саме тут розташований один із найбільших кам'яних глечиків регіону — його діаметр біля основи становить близько 2,1 метра.

Головні історії дня

Протягом трьох польових сезонів команда під керівництвом археолога Ніколаса Скопала з Університету Джеймса Кука (Австралія) досліджувала вміст цієї монументальної кам'яної посудини. Замість запасів зерна чи води, як припускали деякі ранні дослідники, всередині виявили численні людські кістки.

Після ретельного аналізу археологи встановили, що в глечику були поховані останки щонайменше 37 людей. Кількість визначили за повторюваними анатомічними елементами та зубами. Серед похованих були маленькі діти віком приблизно від 18 місяців, підлітки та дорослі. Разом із кістками дослідники знайшли низку артефактів, серед яких залізний ніж, невеликий мідний дзвіночок, уламки керамічного посуду та скляні намистини.

Особливий інтерес викликало розташування останків. Черепи були акуратно розміщені вздовж стінок глечика, тоді як довгі кістки лежали окремими групами. Такий порядок, на думку вчених, свідчить про навмисне проведення поховального обряду.

Додатковим підтвердженням цього стала збереженість останків. Кістки були сухими й майже не містили дрібних крихких елементів, які зазвичай залишаються після первинного поховання. Це дає підстави припускати, що тіла спочатку залишали для природного розкладання в іншому місці, а згодом очищені кістки переносили до кам'яного глечика.

Читайте також: Науковці розгадали секрети долини глечиків в Лаосі (фото)

Радіовуглецевий аналіз показав, що поховання здійснювалися протягом приблизно 270 років, тобто спорудою могли користуватися кілька поколінь однієї або кількох місцевих громад. Поруч із найбільшим глечиком археологи дослідили ще кілька менших кам'яних посудин, однак людських останків у них не виявили. На думку дослідників, вони могли використовуватися на початковому етапі поховального ритуалу — для тимчасового зберігання тіл до завершення процесу розкладання. Після цього кістки, ймовірно, переносили до великого глечика.

Аналіз зубів допоміг отримати нову інформацію про людей, яких поховали в глечику. У кількох осіб науковці зафіксували навмисне видалення передніх зубів — обряд, відомий як абляція зубів. Подібна практика вже відома в інших регіонах материкової Південно-Східної Азії та, ймовірно, була ознакою належності до певної соціальної чи культурної групи.

Не менш цінною знахідкою стали скляні намистини. Їхній хімічний аналіз засвідчив, що частина прикрас походить із Південної Азії, кілька були виготовлені в Месопотамії, а ще одна, ймовірно, — на території сучасного південного Китаю або північного В'єтнаму. Це свідчить, що мешканці гірських районів Лаосу підтримували торговельні контакти з віддаленими регіонами Азії.

Гігантські кам'яні глечики привертають увагу археологів із 1930-х років, коли французька дослідниця Мадлен Колані вперше детально описала ці пам'ятки. Сьогодні на території Лаосу відомо понад 120 археологічних комплексів, де розташовані тисячі таких кам'яних споруд.

Попри десятиліття досліджень, їхнє справжнє призначення досі остаточно не встановлене. Автори нового дослідження зазначають, що це перший випадок, коли в одному великому кам'яному глечику виявили таку значну кількість людських останків різного віку. Наразі фахівці Австралійського національного університету працюють над виділенням давньої ДНК із кісток. Вони сподіваються встановити походження похованих людей, а також з'ясувати, чи були вони родичами між собою.

Нагадаємо, у Франції виявили залізні кайдани віком 2300 років.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!