Чому вимерли неандертальці: вчені оприлюднили нову теорію (фото)

Вчені досі не мають остаточної відповіді на питання, чому неандертальці повністю зникли з обличчя Землі приблизно 40 тисяч років тому, тоді як Homo sapiens не лише вижили, а й стали єдиним видом людей на планеті. Серед численних гіпотез — конкуренція за ресурси, кліматичні зміни, конфлікти з сучасними людьми та навіть епідемії — одна з найцікавіших пов’язана саме з репродуктивною біологією.

Одна з теорій припускає, що ключову роль у низькій народжуваності неандертальців могли відіграти серйозні ускладнення вагітності, зокрема прееклампсія та еклампсія. Ці стани становлять значну небезпеку як для матері, так і для дитини, і якщо вони були поширені серед неандертальців, то могли суттєво вплинути на виживання популяції.

Прееклампсія розвивається, коли плацента неправильно імплантується в стінку матки, що призводить до недостатнього кровопостачання плода. У матері виникає небезпечно високий артеріальний тиск, а в тяжких випадках стан переходить в еклампсію, яка супроводжується судомами. У сучасних людей прееклампсія трапляється в 2–8 % вагітностей, еклампсія — приблизно в 1 %. Навіть за наявності сучасної медицини ці ускладнення щороку спричиняють близько 70 тисяч материнських смертей і приблизно пів мільйона перинатальних смертей у світі.

Серед понад 4300 видів ссавців лише люди страждають від прееклампсії та еклампсії. Дослідники припускають, що неандертальці мали схожі особливості імплантації плаценти, а отже, могли стикатися з тими самими ризиками. Однак серед антропологів ця гіпотеза досі залишається малопомітною.

Аналіз показує, що у сучасних людей приблизно 75 % вагітностей з обмеженням росту плода проходять без прееклампсії чи еклампсії. Це свідчить про те, що Homo sapiens розвинули захисні біологічні механізми, які значно знижують небезпеку для матері навіть за умови неідеальної імплантації плаценти.

Без таких механізмів прееклампсія могла б вражати 10–20 % вагітностей неандертальців, а еклампсія — 4–5 %. За таких умов близько 4 % жінок, які народжували вперше, могли помирати саме від цих ускладнень — це смертельніше, ніж післяпологова кровотеча, яка сьогодні є провідною причиною материнської смертності у світі.

Генетичні дані додають аргументів на користь цієї теорії. Деякі неандертальські варіанти генів асоціюються з підвищеним ризиком гіпертонії, що могло посилювати перебіг прееклампсії. Інші гени, пов’язані з імунною взаємодією між матір’ю та плодом, могли сприяти поверхневій імплантації плаценти. Після початку схрещування з Homo sapiens ці ризики могли ще більше зрости через генетичну несумісність — зокрема через гени, що відповідають за транспорт кисню в еритроцитах.

Читайте також: На Івано-Франківщині знайшли трипільську фігурку бика віком 6000 років (фото)

Неандертальці зникли незабаром після початку активного схрещування з сучасними людьми, тому дослідники припускають, що саме репродуктивні ускладнення, спричинені генетичною несумісністю, могли стати одним із вирішальних факторів їхнього вимирання.

З точки зору еволюційної медицини поява захисного механізму, завдяки якому більшість вагітностей із поверхневою імплантацією плаценти не призводять до загрозливого для життя материнського синдрому, стала критично важливою для виживання виду. Саме наявність цих механізмів у Homo sapiens могла стати тією перевагою, якої не вистачило неандертальцям.

Ця гіпотеза пояснює не лише низьку народжуваність у неандертальців, а й те, чому наш вид зміг не просто вижити, а стати єдиним представником роду Homo. Репродуктивна біологія, як виявляється, може визначати долю цілих популяцій не меншою мірою, ніж клімат чи війна.

Нагадаємо, у Кельні виявили неушкоджений вівтар часів Древнього Риму.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!