ukr
русский

Чому ми не памʼятаємо раннього дитинства: вчені зробили приголомшливе відкриття

Ціхоцька Марія

Чому ми не памʼятаємо раннього дитинства: вчені зробили приголомшливе відкриття
Нове дослідження, опубліковане в журналі Science, припускає, що ці спогади насправді зберігаються

Чи замислювалися ви, чому не можете пригадати жодних моментів зі свого раннього дитинства, як би не намагалися? Нове дослідження, опубліковане в журналі Science, припускає, що ці спогади насправді зберігаються, однак отримати до них доступ у більш пізньому віці ми просто не здатні.

Учені вивчали пам'ять 26 немовлят віком від 4 до майже 25 місяців, розділивши їх на дві основні групи: малюків до року та дітей від одного до двох років. Під час експерименту дітей помістили в апарат МРТ та показували їм серію зображень, кожне з яких демонструвалося по дві секунди. Мета досліду полягала в тому, щоб зафіксувати активність гіпокампа — частини мозку, відповідальної за емоції, пам'ять і роботу автономної нервової системи. Про це пише CNN.

Після невеликої паузи малюкам одночасно демонстрували два зображення: одне, яке вони вже бачили, та нове. Вчені стежили за тим, куди довше спрямований погляд немовлят. Якщо дитина зосереджувалася на знайомому зображенні, це вказувало на те, що вона впізнала його, отже, пам'ять спрацювала. В іншому разі можна було припустити, що процес запам'ятовування ще недостатньо сформований.

Провівши аналіз отриманих даних, науковці порівняли результати МРТ тих немовлят, які впізнавали картинки, з тими, хто не виявляв інтересу до знайомих зображень. Виявилося, що у старших дітей гіпокамп проявляв значно більшу активність при формуванні пам'яті. Крім того, лише у цієї групи активізувалася орбітофронтальна кора — зона мозку, що відповідає за прийняття рішень та розпізнавання інформації.

Читайте також: На дні океану поблизу Антарктиди виявили глибоководного павука: чим унікальний

Чому саме процес кодування пам'яті починає активніше працювати у немовлят після 12 місяців, досі до кінця не з'ясовано. Однак дослідники припускають, що це пов’язано з інтенсивними змінами, які відбуваються в організмі дитини саме в цей період.

"Мозок немовляти у цей час стрімко розвивається: змінюється сприйняття, формується мова, удосконалюються моторні навички, а гіпокамп значно збільшується в об’ємі", — пояснює професор Єльського університету та провідний автор дослідження доктор Нік Терк-Браун.

Його команда продовжує вивчати, чому ж дорослі люди не можуть згадати свій перший досвід. За припущенням Терк-Брауна, ймовірно, проблема полягає у тому, що гіпокамп у дорослому віці не отримує правильних "запитів" для пошуку спогадів, оскільки вони були збережені на основі унікального дитячого сприйняття навколишнього світу.

Раніше ми розповідали, що вчені знайшли в Італії скамʼяніле перо стародавнього стервʼятника.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!