На межі світового збою: як Сонце може паралізувати цивілізацію
Нове дослідження аналізує результати унікальних навчань, присвячених космічній погоді. Їх мета – оцінити готовність до надмасштабних корональних викидів маси. Хоча експерти зосередилися на США, отримані висновки можна вважати актуальними для всього світу.
Сполучені Штати вважаються лідером у цій сфері, тому їхній досвід цілком можна брати за орієнтир. Науковці проаналізували вразливі місця у системах захисту та оцінили можливі наслідки для критичної інфраструктури. Дослідження показало: людство загалом не готове до впливу потужної геомагнітної бурі. У зв'язку з цим учені також розробили низку порад і дій для підвищення готовності у майбутньому, йдеться в публікації Johns Hopkins Applied Physics Laboratory.
У містах Лорел (штат Меріленд) і Денвер (штат Колорадо) відбулися навчання за участю науковців із місцевих та федеральних установ США. Метою було моделювання ситуації, у якій від Сонця відбувається потужний корональний викид маси (КВМ). Протягом двох днів учасники симулювали рух масивних хмар зарядженої сонячної плазми в бік Землі, спостерігали за взаємодією з магнітосферою планети й аналізували можливі загрози для ключових інфраструктурних об’єктів.
Читайте також: Яскраве світло розірвало нічне небо США: вчені пояснили явище, що злякало людей
Корональні викиди маси – це масштабні виверження магнітно зарядженої плазми з верхнього шару Сонця. Попри те, що такі викиди долають відстань до Землі за декілька днів, часу на реакцію все одно недостатньо. Їхній вплив може викликати серйозні геомагнітні бурі, які здатні виводити з ладу енергетичні системи, порушувати роботу супутникового зв’язку, пошкоджувати орбітальну електроніку й створювати додаткову радіаційну загрозу для космонавтів.
Під час навчань фахівці дійшли висновку, що відсутність достатньої кількості даних з наземних і орбітальних спостережень значно ускладнює точне передбачення напрямку руху та сили коронального викиду маси. Магнітне поле в складі сонячної плазми можна достовірно виміряти лише приблизно за пів години до того, як воно пройде через точку Лагранжа 1 – а це майже 1,5 мільйона кілометрів від нашої планети, де й розміщені основні системи моніторингу космічної погоди.
У сценарії симуляції події перенесено у січень 2028 року: в той момент місія Artemis 4 обертається навколо Місяця, а двоє астронавтів працюють на його поверхні. Раптово на Сонці виникає гігантська активна зона, яка провокує серію потужних спалахів. У результаті відбувається надмасивний корональний викид, який за розмірами перевершує все, що спостерігалося за останні десятиліття. За прогнозами, такий розвиток подій призвів би до масштабного відключення електроенергії, серйозних перебоїв у роботі супутникових систем і навігації, а також критичного перевантаження служб екстреного реагування та медичної інфраструктури.
Читайте також: ЦРУ розсекречує: інопланетяни могли облаштувати базу під вершиною Аляски
Цей сценарій чітко демонструє необхідність розширення супутникового флоту для збору реального часу даних, покращення прогнозних алгоритмів і впровадження уніфікованих протоколів оповіщення — за аналогією з системами попередження про природні катастрофи.
Під час моделювання можливих сценаріїв вчені, звісно, згадали найпотужнішу за останні два десятиліття сонячну бурю, що накрила Землю в травні 2024 року. Її наслідки були відчутні по всій планеті: полярні сяйва сягали навіть екваторіальних широт, атмосфера розширювалася настільки, що супутники почали сходити з орбіти, а масштабні перебої з електропостачанням і радіозв’язком відбулися в багатьох регіонах світу. Втім, навіть ця буря не дотягнулася до рівня знаменитої події Каррінгтона 1859 року — найінтенсивнішої геомагнітної бурі, зафіксованої в історії.
Чи стали ці висновки проривом? Навряд. Радше науковці вкотре нагадали про проблему, особливо на тлі значного скорочення фінансування NASA, яке ініціює адміністрація Дональда Трампа. Системи моніторингу космічної погоди мають критичне значення для багатьох аспектів нашого життя: від GPS-навігації, управління сільгосптехнікою, електропостачання до стабільності авіаційного сполучення. Без належного захисту вся ця інфраструктура може опинитися під загрозою паралічу.
Такі бурі періодично трапляються, але події масштабу Каррінгтона — це, на щастя, рідкість. Проблема полягає в тому, що наразі ми не маємо надійного способу їх передбачення. Тому, не знаючи, коли станеться наступний потужний спалах, людству варто завжди залишатися напоготові — щоб вчасно зреагувати та підготувати технології до можливих наслідків впливу космічного випромінювання.
Раніше ми розповідали, що потужне сонячне виверження налякало вчених.
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!