русский
Наука

В Індонезії знайшли трафаретні малюнки віком 70 тисяч років: найдавніші у світі (фото)

Ціхоцька Марія

В Індонезії знайшли трафаретні малюнки віком 70 тисяч років: найдавніші у світі (фото)
Ледь помітні червоні трафарети долонь на стінах печери свідчать: уже близько 70 тисяч років тому люди використовували візуальні знаки для самовираження. Джерело: Griffith University

Стародавні наскельні зображення, виявлені глибоко у вапняковій печері на індонезійському острові Сулавесі, змусили науковців по-новому поглянути на витоки символічного мислення людини. Ледь помітні червоні трафарети долонь на стінах печери свідчать: уже близько 70 тисяч років тому люди використовували візуальні знаки для самовираження.

Ці унікальні сліди були знайдені в печері Лян Метандуно на південному сході Сулавесі. Археологи зафіксували тут те, що нині вважається найдавнішим відомим зразком наскельного мистецтва у світі. Відкриття вивело Індонезію на передній план наукових дискусій щодо того, де й коли людство вперше почало створювати символічні зображення. Про це пише Arkeonews.

Трафарети створювалися простим, але продуманим способом: руку прикладали до кам’яної поверхні й розпилювали навколо неї пігмент. Дослідники вважають ці відбитки раннім проявом усвідомленої комунікації — знаком ідентичності, присутності та спільних ідей. Це були не випадкові малюнки, а навмисні символи з глибоким змістом.

Один із трафаретів було датовано щонайменше 67,8 тисячі років, інший — понад 60 тисяч років. Така давність робить знахідки Сулавесі значно старішими за європейські печерні малюнки, які довгий час вважалися початком символічного мистецтва й датувалися приблизно 40 тисячами років.

За словами професора Адама Брумма з Університету Гріффіта, одного з авторів дослідження, це — найдавніші достовірно датовані трафарети рук у світі. Вони доводять, що мешканці островів Південно-Східної Азії створювали складне символічне мистецтво на десятки тисяч років раніше, ніж вважалося раніше.

Хоча трафарети долонь відомі на різних континентах — у Європі, Азії, Австралії та Америці, — до цього часу найдавніші з них пов’язували саме з Європою. Виявлені на Сулавесі зображення докорінно змінюють цю хронологію та свідчать про тривалу і багаторазову художню діяльність у печері Лян Метандуно.

Особливу увагу дослідників привернули незвичні форми пальців на деяких трафаретах — звужені або змінені. Такі риси рідко трапляються в доісторичному мистецтві, а їх повторюваність у цій печері вказує на навмисну практику. Науковці вважають це доказом існування спільних культурних традицій, що передавалися між поколіннями.

Читайте також: Можуть жити до 200 років: науковці розкрили таємниці унікальних арктичних ссавців

Ці відкриття добре узгоджуються з археологічними дослідженнями в печері Леанг Булу Беттуе на Південному Сулавесі — одному з ключових місць вивчення давньої історії регіону Воллесії. Там було виявлено культурні шари завтовшки понад вісім метрів із доказами людського проживання, що датуються періодом від 132 до 208 тисяч років тому. Серед знахідок — кам’яні знаряддя та рештки тварин.

Керівник розкопок, аспірант Басран Бурхан, зазначає, що глибина й безперервність культурної послідовності роблять Леанг Булу Беттуе ключовим об’єктом для дослідження можливого співіснування різних людських видів у цьому регіоні.

Попередні дані свідчать, що архаїчні гомініди з’явилися на Сулавесі понад 1 мільйон років тому, тоді як Homo sapiens, імовірно, прибули сюди на шляху до заселення Австралії приблизно 65 тисяч років тому.

Археологічні матеріали з Леанг Булу Беттуе також демонструють значні культурні зміни близько 40 тисяч років тому. Саме тоді старі традиції виготовлення кам’яних знарядь поступилися новим технологіям і художнім формам, пов’язаним із сучасними людьми та розвитком символічної поведінки.

Вік і географічне розташування наскельних малюнків Сулавесі відіграють важливу роль у дискусіях про ранні міграції людей. Ці пам’ятки лежать уздовж північного маршруту через Воллесію — одного з основних шляхів, яким люди мігрували з Азії до Австралії. Наявність символічного мистецтва в цьому регіоні підтверджує, що ранні мігранти вже володіли розвиненим мисленням і культурними навичками.

Водночас значна частина археологічної спадщини Сулавесі досі залишається нерозкритою. Розкопки в Леанг Булу Беттуе ще не досягли найглибших шарів, що дає підстави припускати: під землею можуть чекати ще давніші та не менш сенсаційні свідчення людської історії.

Раніше ми розповідали, що чекає планету в разі повного розлому Африканського континенту.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!