У Чехії виявили кельтське поселення віком 2200 років: чим унікальне (фото)

У Чехії під час топографічних робіт, які проводили працівники дорожньо-будівельної компанії в регіоні Богемія, випадково виявили масштабне кельтське поселення віком близько 2200 років. На його території археологи знайшли тисячі цінних артефактів, серед яких золоті та срібні монети, прикраси, кераміка й намистини з балтійського бурштину.

За даними дослідників, поселення розташоване неподалік Градец-Кралове та може бути одним із найбільших кельтських поселень, коли-небудь виявлених у Центральній Європі. Про це пише indiandefencereview.com.

Площа пам’ятки становить близько 25 гектарів. Для порівняння, більшість відомих поселень залізного віку в цьому регіоні займали лише 1–2 гектари. Тобто знайдений об’єкт більш ніж у десять разів перевищує типовий населений пункт того періоду. Розкопки тривали два роки й дали вражаючі результати. За цей час дослідники зібрали понад 13 тисяч мішків із різноманітними артефактами.

Серед знахідок — золоті та срібні монети різного розміру, понад тисяча ювелірних виробів, зокрема брошки та скляні намистини. Також археологи виявили фрагменти дзеркал, металевий посуд, якісно виготовлену кераміку та намистини з балтійського бурштину.

Велика кількість бурштинових виробів має особливе значення для дослідників. Поселення розташовувалося на давньому Бурштиновому шляху — важливому торговельному маршруті, який у давнину пов’язував узбережжя Балтійського та Північного морів із регіонами Середземномор’я.

Читайте також: Науковці розгадали секрети долини глечиків в Лаосі (фото)

Бурштин транспортували на південь через низку торгових поселень, подібних до знайденого в Богемії. Виявлені артефакти свідчать, що місце могло відігравати важливу роль у торгівлі та обміні товарами. Ще одна особливість пам’ятки — відсутність оборонних стін. На думку археологів, це може свідчити про те, що основою життя місцевої громади була торгівля, а не військова діяльність.

На значній території поселення виявили житлові та виробничі споруди, а також об’єкти, які, ймовірно, мали релігійне призначення. Водночас дослідники не знайшли жодних ознак масштабного військового конфлікту. Поселення, ймовірно, залишили приблизно у I столітті до нашої ери. Під час розкопок не виявили шарів із наслідками масштабної пожежі, схованок зі зброєю чи масових поховань. Тому версію про насильницьке захоплення поселення археологи наразі вважають малоймовірною.

Натомість серед можливих причин занепаду розглядають економічні труднощі або зміни природного середовища, які могли вплинути на життя громади та торговельні маршрути. Попри масштаб поселення та велику кількість археологічних знахідок, дослідники не виявили на його території жодного поховання. Це стосується всієї площі розкопок, де були знайдені житлові, виробничі та, ймовірно, культові споруди.

Відсутність могил залишається однією з головних загадок пам’ятки. Археологи допускають, що мешканці могли ховати померлих в іншому місці відповідно до своїх поховальних традицій. Водночас не виключено, що причиною є неповнота археологічних даних або особливості організації саме цієї громади.

Подальше вивчення знахідок має допомогти дослідникам краще зрозуміти, як було організоване поселення, якою була його роль у торгівлі та чому через кілька століть воно було остаточно покинуте.

Нагадаємо, науковці дізнались, чим пахли Помпеї до їх знищення.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!