Які у школі давати знання? Більше науки чи більше практики?

Тут розгорнулися дебати: Які у школі давати знання? Більше науки чи більше практики?

Бо всі заплуталися. Та й навчальна програма переповнена…

Тут таке діло. У майбутньому дорослому житті з наукою пов'язують себе лише 3% випускників (!), стаючи інженерами, винахідниками, конструкторами та вченими. Вони молодці! Це, мабуть, гордість нації!

Але що, даруйте, дає школа решті 97%, які стають кухарями, редакторами, менеджерами, продавцями, бізнесменами, будівельниками, програмістами, чиновниками, продюсерами та лікарями?

І як жити їм, які віддали одинадцять років школі, які просиділи там 12 000 уроків, але так і не забезпечені пальним для життєвого розгону? Та ще за умов новітніх технологій 21 століття.

Чому тільки стандартним наукам такий привілей? Та ще й з урахуванням того, що наука зараз кинута напризволяще? Де потім працювати?

У нас шкільні предмети, майже всі – це науки: математика, фізика, хімія, біологія…. Навіть література йде, як наука. Де замість того, щоб від художнього твору просто отримувати естетичну насолоду, змушують вивчати образи героїв і відповідати на іспиті хто у що був одягнений і хто кому що сказав.

Я "за" науки, щоб не було навіть сумнівів! АЛЕ!

Тоді з'являється непростий вибір. Треба:

- або продовжувати цей науковий фундамент школи зміцнювати ще більше...

- або предмети вводити інші, бо щось школа має робити і

для життя...,

- або ставити школі інші цілі ....

- або залишити все як є.

Ось і питання: У якій пропорції подавати знання у школі?

1) 100% теорії

2) 80% теорії – 20% практики

3) 50% теорії – 50% практики

4) 20% теорії – 80% практики

5) 0% теорії - 100% практики

Яка ваша думка?