Які у школі давати знання? Більше науки чи більше практики?
Тут розгорнулися дебати: Які у школі давати знання? Більше науки чи більше практики?
Бо всі заплуталися. Та й навчальна програма переповнена…
Тут таке діло. У майбутньому дорослому житті з наукою пов'язують себе лише 3% випускників (!), стаючи інженерами, винахідниками, конструкторами та вченими. Вони молодці! Це, мабуть, гордість нації!
Але що, даруйте, дає школа решті 97%, які стають кухарями, редакторами, менеджерами, продавцями, бізнесменами, будівельниками, програмістами, чиновниками, продюсерами та лікарями?
І як жити їм, які віддали одинадцять років школі, які просиділи там 12 000 уроків, але так і не забезпечені пальним для життєвого розгону? Та ще за умов новітніх технологій 21 століття.
Чому тільки стандартним наукам такий привілей? Та ще й з урахуванням того, що наука зараз кинута напризволяще? Де потім працювати?
У нас шкільні предмети, майже всі – це науки: математика, фізика, хімія, біологія…. Навіть література йде, як наука. Де замість того, щоб від художнього твору просто отримувати естетичну насолоду, змушують вивчати образи героїв і відповідати на іспиті хто у що був одягнений і хто кому що сказав.
Я "за" науки, щоб не було навіть сумнівів! АЛЕ!
Тоді з'являється непростий вибір. Треба:
- або продовжувати цей науковий фундамент школи зміцнювати ще більше...
- або предмети вводити інші, бо щось школа має робити і
для життя...,
- або ставити школі інші цілі ....
- або залишити все як є.
Ось і питання: У якій пропорції подавати знання у школі?
1) 100% теорії
2) 80% теорії – 20% практики
3) 50% теорії – 50% практики
4) 20% теорії – 80% практики
5) 0% теорії - 100% практики
Яка ваша думка?