Как поддержать школьников в начале этого учебного года

Скоро в школу. Информация для родителей и педагогов. Я добавила к материалу, который ежегодно готовлю, новые пункты. Будет несколько блоков: дома, в дороге, в школе, техники безопасности. Текст большой, но, надеюсь, практический.

Далее текст на языке оригинала

Вдома

Цього року я особливо уважна до профілактичних медичних обстежень. Прошу ними не нехтувати (прості аналізи крові та сечі, консультація лікаря). Імунна система дітей під дією хронічного стресу може бути вразлива. З вересня різко зміниться рівень навантаження, і тіло дитини має його витримати.

Після перебування у відпустці в місці, де немає сирен та воєнного стресу, дитині може знадобитися час на адаптацію. В моєму оточенні багато дітей після повернення з інших країн демонструють регресивну поведінку, проявляють більше тривоги під час обстрілів. Просять (зовсім дорослі діти) спати з батьками, проявляють те, що могло бути на початку війни. Це точно потрібно не всім дітям — але ідеально, якщо родина повертається додому хоч за 3−5 днів до початку навчального року.

Режим — завжди важливо поступово повертати "шкільний" режим сну та прокидання.

Багато дітей звикли постійно бути поруч з батьками. І навіть деякі передпідлітки та підлітки зараз можуть складно переносити тимчасову розлуку з близькими. В школі дитина (скоріш за все, лише перший тиждень) має витримати навантаження розлукою. Можливо, вже в ці дні обережно стимулювати дитину до більшої самодостатності.

Свою тривогу перед новим навчальним роком діти різного віку можуть маскувати роздратуванням та агресією. Навіть дорослим дітям 7−9 класу, які йдуть в нову школу чи повертаються до офлайн-навчання, може бути потрібна підтримка.

Більшість дітей під час літніх канікул не пишуть чи мало пишуть. Є трошки часу, щоб тренувати руку — грати в ігри в слова, вести щоденник, займатись ліпкою з тіста чи пластиліну.

Прибирання та облаштування робочого місця, викидання чи відкладання того, що пов’язано з минулим навчальним роком, підготовка канцтоварів, зошитів, спортивних костюмів, шкільного взуття — це те, що налаштовує на навчальний рік.

Можливо, у дитини має бути з собою в школі ліхтарик, дармовис з іменем та телефоном близьких дорослих, свисток. Є час це підготувати (вибачте, це страшні, але важливі приготування; нехай ніколи не знадобляться).

Маленьким дітям ми нагадуємо про правила "трусиків", перевіряємо чи встановлюємо "батьківський контроль" на гаджети. Можливо, розмовляємо про різні відео, про порно (діти різного віку дивитимуться на перервах, як і у всі часи).

Якщо родина переживає досвід втрати — важливо про це розповісти вчителю\класному керівнику. Вже багато вчителів пройшли навчання і можуть допомогти дитині в різних ситуаціях.

Якщо батько чи мама дитини знаходиться у війську, можливо, підготувати подарунок від близьких, відеопривітання.

Я вже готую "листи", які перші тижні вересня вкладатиму в рюкзак дитині (записки, які дитина має відкрити на другій-третій перерві) та записки в ланчбокс.

Для дітей різного віку (бо діти — завжди діти) — можна підготувати дармовиси (брелоки) іграшки, щось, чого можна було б торкатись чи стискати в руці у разі хвилювання.

В дорозі: безпека

Якщо дитина навчається офлайн і буде ходити до школи сама, чи якщо дитина переходить в іншу школу — можна пройти кілька разів дорогою до школи.

Зафіксувати, де по дорозі є укриття, домовитись про те, що дитина має робити під час сирени, якщо йде, якщо їде в транспорті, як і коли виходить на зв’язок із нами.

Якщо є така можливість — зайти до школи. Дітям важливо "тілом відчути" місце, де вони будуть знаходитись. Доторкнутись до парти, піти до туалету, побачити їдальню. Пройти в укриття.

В школі: стосунки

У дітей перед початком навчального року зазвичай буває багато тривоги — чи приймуть мене однокласники, чи збереглися відносини, чи знайду я своє місце в класі. Війна та стрес загострює відчуття самотності. Для дітей, що після навчання онлайн переходять в офлайн-формат може бути одночасно багато різних почуттів — і радість, і тривога. Ми не знаємо, який досвід пережили діти. Ми вдома та в школі маємо створити простір, в якому дитині буде безпечно — проявити свої почуття, помилятись, ставити питання. Це зараз головніше за знання, які ми хочемо дітям передати.

Було б добре по можливості, зустрітись із класом чи хоч кількома однокласниками в зумі. Чи в школі організувати зустріч класу, щоб привітатись\познайомитись з новенькими.

Якщо в молодшій школі система навчання не схожа на ту, що була раніше, наприклад, різні предмети ведуть різні вчителі - важливо дитину попередити про це, побачити фото вчителів, чи ще встигнути зробити збори, щоб діти могли познайомитись.

Якщо у вчителів будуть сили та можливість — буде проявом турботи надіслати учням, які навчаються за кордоном, листа — щоб діти відчули, що про них пам’ятають, що вони важливі, і ми чекаємо від них звісток та розповідей. Насправді підтримування контактів з усіма учнями важливе й для тих, хто в Україні, і для тих, хто зараз за кордоном.

Також бажано надіслати листа чи повідомлення в групу вайбер\телеграм (можливо, створити таку групу) для всіх дітей класу — з привітанням, неформальним спілкуванням. Це буде важливим і для старих, і для новеньких учнів.

Якщо ви знаєте, що в класі є дитина, яка втратила близьких, в матеріалі є про те, як її можна підтримати. Ми маємо бути готовими висловити підтримку.

Під час уроків саме зараз важливо пропонувати більше завдань, де б діти могли працювати в групах. Важливі спільні дії, можливо, спільні волонтерські проєкти. Школи, де діти та дорослі разом займаються волонтерством, співають, де є театр — школи, в яких набагато менше проявів булінгу.

Самооцінка, емоції, навчання

Ще раз повторюсь — в школи прийде багато дітей, які переїхали з інших міст, які навчались весь час онлайн. Ми не знаємо, з яким досвідом вони прийдуть, що вони пережили. Для того, щоб вони могли почати навчатись, у них має бути відчуття безпеки. І перші дії мають бути в створенні спільноти. Це важливо в тому числі й для профілактики булінгу.

Чим більше рівень тривоги, тим більше потреба в контролі, в інформації, в створенні "рамок безпеки та відносин". потрібно розповідати — що за чим буде йти в діях і планах. Які правила школи, класу.

Якщо є зміни, про них потрібно попереджати заздалегідь, бо зараз можуть бути складності з перелаштуванням, зі швидкою адаптацією.

Я знаю, що в багатьох школах в перші тижні навчального року проводять зрізи знань — зараз діти прийдуть з зовсім різним досвідом і в різному стані. Вони зможуть продемонструвати свої знання, коли їм стане безпечніше.

Дітям важливо від нас чути, що ми розуміємо, що зараз навчатись складно. Процеси запам’ятовування інформації можуть бути ускладнені. Але одночасно — вони чутливі до жалості. Ми поважаємо їх досвід, але віримо в їх сили.

Під час уроку у дитини може змінитись настрій, вона може заплакати чи повністю втратити контакт з тим, що відбувається на уроці. Важливо дізнатися, що відбувається в родині дитини, можливо, вона хвилюється за тих, хто на фронті. Не привертаючи уваги до дитини, можна запропонувати всьому класу нову активність, чи після уроку сказати, що ви помітили, що стан дитини змінився. Можливо, ви можете допомогти. Знову ж таки, саме зараз підтримка та турбота навіть важливіші за конкретні знання, що дитина може від нас отримати.

Якщо шкільний день почався з тривоги чи тривога була вночі, важливо зустріти дітей словами підтримки. Точно не починати навчання з контрольної роботи чи тесту (минулого року ця тема часто виникала).

Довготривале переживання стресу може призводити до двох протилежних реакцій: гіперактивність або загальмованість. Важливо пам’ятати, що після того, як дитина відчула безпеку поруч з нами, вийшла зі стану ступору, вона може демонструвати роздратування, агресію, надмірну активність. Це нормальний процес. Але нам потрібно цю активність бути готовими скеровувати.

Діти зараз часто живуть в режимі очікування невдачі. Їм потрібен досвід перемог і підтримка. Спочатку маленькі знайомі завдання, завдання, в яких був би швидкий результат. Це важливо, бо розчарування на початку навчального року може призвести до того, що у дитини не вистачить сил йти далі в процес. Але ще раз наголошу: ми підтримуємо, але бачимо силу дитини.

Діти можуть швидко втомлюватись. Темп навчання може бути іншим — дітям важливо говорити про те, що це нормально. І нам важливо частіше робити паузи, пропонувати різні завдання.

Ну і ми знаємо, що сучасним дітям потрібні сучасні практичні знання. Чим більше практики та кейсів, тим більше може бути залученість дітей. І це ще один неочевидний внесок в їх стійкість. Якщо я знаю і можу зробити щось конкретне — я почуваюся більш впевнено.

Техніка безпеки

Стан дорослих поруч має велике значення. Дитина завжди орієнтована на дорослого, якому намагаються довіряти. На його авторитетність, стабільність. Якщо нам не вистачить сил — будемо проявляти авторитарність.

Під час тривоги дітям часто потрібен супровід. Знаю, що їм роздають телефони. Ігри в телефоні вже для багатьох — прояв дезадаптації.

Є проєкт Фонду Східна Європа Круті в Укритті — він створений в підтримку дітей. Можливо, короткі відео цього проєкту зможуть розважити та підтримати.

Нам важливо бути уважними з текстами про смерть, війну, батьків, про дім. Слідкувати за реакцією дітей, можливо, замінювати тексти.

Не давати практик із заплющеними очима — закрити очі часто для дитини означає втратити контроль. І якщо коли заплющені очі почнеться тривога, це може спровокувати сильну емоційну реакцію.

Самим передивитись всі відео, які збираємося демонструвати — щоб точно знати, чи немає там кадрів з мертвими тілами, кров’ю, звуками сирени та вибухів (минулого року теж ця тема виникала в практиці).

Ми не торкаємося дитини без дозволу. Уважні до дистанції в контакті (зараз у нас всіх загострене відчуття дистанції).

Діти та дорослі, особливо зараз, дуже чутливі до насмішок та оцінки. Сприймається переважно не що кажуть, а як саме подається інформація. Всім завжди важлива повага.

Діти можуть перевтомлюватись від навантаження контактами, бо за час онлайну від них відвикли. Втомлена дитина може бути дратівливою, розгубленою, плакати, проявляти агресію.

Не просити дихати глибоко — глибоке дихання може провокувати заглиблення в емоції. Дихаємо так, як дихається. Намагаємось акцент робити на видиху.

Важливо заздалегідь продумати свою реакцію на ненормативну лексику дітей. Зараз вона легалізована — потрібно одразу вводити правила і домовлятись, що є в вашій спільноті прийнятним.

Колись я просила моїх студентів виписувати всі практики в окремий зошит. Зараз прошу освітян — мати список практик, записати можливу послідовність дій, якщо потрібно швидко врегулювати стан дитини.

В кінці минулого навчального року в одному з опитувань діти називали "оцінки" стресором майже на рівні повітряних тривог та вибухів.

Так би хотілось, щоб нам вистачило мудрості вивести цю тему зі списку стресорів.

Сил нам всім — батькам, дітям, освітянам.