У Мʼянмі знайшли жука в бурштині віком 100 мільйонів років: як виглядав (фото)

У бурштині дослідники виявили надзвичайно добре збереженого жука, який жив близько 100 мільйонів років тому. Викопна комаха зберегла не лише світловий орган, а й незвичайну будову вусиків, якої раніше не фіксували в жодного іншого відомого виду.

Про це пише IFLScience. Скам’янілість знайшли в бурштині з Качина на території сучасної М’янми. Комаха жила в крейдяному періоді та належить до вимерлого сімейства Cretophengodidae, представники якого були споріднені із сучасними світлячками.

Новий вид отримав назву Icaroramus perisi. Це представник нового роду жуків, який мав здатність випромінювати світло. Однак найбільше уваги науковців привернула не ця особливість, а надзвичайно складна конструкція його вусиків.

Читайте также: На місці пивоварні у Бельгії виявили золотий скарб вартістю 9 млн євро (фото)

Антени Icaroramus perisi складалися з 12 сегментів. При цьому кожен із них мав по дві пари своєрідних відгалужень, причому будова цих пар відрізнялася. Дослідники зазначають, що така чотиригранна структура 12-сегментних антен не має аналогів ані серед сучасних, ані серед відомих викопних жуків.

На думку вчених, настільки розвинені вусики могли допомагати комахам знаходити партнерів. Ймовірно, вони використовувалися для сприйняття хімічних сигналів і феромонів у повітрі. Не виключено, що різні частини антен дозволяли жуку розрізняти широкий спектр хімічних речовин.

Ще однією важливою особливістю знахідки став добре збережений орган, здатний випромінювати світло. У сучасних світлячків світлові сигнали часто відіграють важливу роль у пошуку партнера та шлюбній поведінці. Проте Icaroramus perisi поєднував складні антени для хімічного сприйняття з органом біолюмінесценції.

Тому науковці припускають, що його світіння могло мати інше призначення — наприклад, відлякувати хижаків і слугувати захисним механізмом. Якщо ця гіпотеза правильна, знахідка дає змогу краще зрозуміти, як формувалися різні способи комунікації та захисту у предків сучасних світлячків.

Вік скам’янілості становить близько 100 мільйонів років, тому вона є важливим свідченням ранньої еволюції світлячків та споріднених із ними комах. Учені вважають, що складні механізми хімічного сприйняття та здатність до світіння вже існували у цих комах у крейдяному періоді. При цьому незвичайна будова антен Icaroramus perisi поки що залишається унікальною: аналогічної структури не виявили в інших відомих живих чи викопних видів.

Цікаво, що це вже не перша подібна знахідка в М’янмі цього року. У травні дослідники описали ще одного викопного родича світлячків — Cretoluciola birmana, який також жив у середньому крейдяному періоді. Нова скам’янілість демонструє, наскільки складними могли бути сенсорні системи комах ще задовго до появи сучасних представників цієї групи.

Нагадаємо, науковці дізнались, чим пахли Помпеї до їх знищення.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!