На Місяці виявили "камінь Буття" віком 4 мільярди років: чим цікавий (фото)

У 1971 році астронавти місії "Аполлон-15" виявили на Місяці незвичайний білий камінь, який згодом виявився фрагментом давньої місячної кори. Зразок під номером 15415 отримав неофіційну назву "камінь Буття" і став одним із важливих свідчень ранньої історії природного супутника Землі.

Камінь знайшли астронавти Девід Скотт і Джеймс Ірвін у серпні 1971 року під час дослідження поверхні Місяця. Зразок одразу привернув увагу великою кількістю добре помітних кристалів. Про це пише Economic Times.

За даними NASA, Скотт, помітивши незвичайну породу, повідомив центр управління польотами: "Вгадайте, що ми щойно знайшли? Я думаю, ми знайшли те, за чим прийшли". Пізніший аналіз показав, що камінь є анортозитом — породою, пов’язаною з найдавнішою місячною корою. Його вік оцінюють приблизно у 4 мільярди років.

Знахідка Скотта та Ірвіна була значною мірою закономірною. Район Хедлі-Апеннін, де висадився "Аполлон-15", обрали саме тому, що вчені очікували знайти там фрагменти первісної кори Місяця. Згідно з однією з основних моделей формування супутника Землі, на ранньому етапі його поверхня могла бути вкрита глобальним океаном розплавленої породи. Коли він поступово охолоджувався, легші мінерали піднімалися до поверхні та формували кору, тоді як важчі компоненти опускалися вглиб.

Анортозит, багатий на кристали плагіоклазу, добре відповідає породам, які могли утворитися внаслідок такого процесу. Саме тому подібні зразки становлять особливу цінність для вчених. Спочатку маса зразка становила близько 269 грамів. Великі кристали було видно навіть без спеціального обладнання, тому незвичайний вигляд каменю одразу помітили астронавти.

Читайте также: На місці пивоварні у Бельгії виявили золотий скарб вартістю 9 млн євро (фото)

Радіометричне датування методом Ar-Ar показало вік близько 4 мільярдів років, хоча це значення є приблизним. Дослідники також виявили на поверхні зразка сліди давніх ударів, які свідчать про тривалий вплив метеоритів. Водночас NASA уточнює: зразок 15415 не вважається найстарішим місячним каменем із усіх знайдених. Його головна цінність полягає в іншому — він допоміг ученим краще зрозуміти процес формування ранньої місячної кори.

"Аполлон-15" був першою з так званих місій J-серії, розрахованих на триваліші наукові дослідження на поверхні Місяця. Екіпаж отримав місячний всюдихід, а також удосконалене обладнання, яке дозволяло довше працювати за межами посадкового модуля.

Підготовка до місії включала масштабні геологічні тренування. Девід Скотт і Джеймс Ірвін взяли участь приблизно у 18 польових навчаннях — значно більше, ніж екіпажі попередніх місячних експедицій. Вони, зокрема, відпрацьовували пошук і відбір геологічних зразків у горах Сан-Габріель та ущелині Ріо-Гранде.

Сьогодні зразок 15415 зберігається в Космічному центрі Джонсона NASA. Він залишається одним із важливих матеріальних свідчень ранньої історії Місяця та підтримує уявлення про те, що мільярди років тому його поверхня могла бути розплавленою, а згодом поступово охолола й сформувала первісну кору.

Нагадаємо, на Фарерських островах знайшли знайшли древній рунічний камінь.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!