ukr
русский

Вчені розкрили ще одну таємницю Стоунхенджу: що дізнались (фото)

Ціхоцька Марія

Вчені розкрили ще одну таємницю Стоунхенджу: що дізнались (фото)
На думку науковців, частину шляху Вівтарний камінь міг подолати завдяки льодовиковому потоку. Джерело: pexels

Таємниця походження масивних каменів Стоунхенджа, зокрема майже 6-тонного Вівтарного каменю, який близько 5000 років тому опинився на Солсберійській рівнині, досі не має однозначної відповіді.

Археологи та геологи роками намагаються з’ясувати, як величезний пісковиковий блок подолав понад 700 км — від території сучасної Шотландії до південної Англії. Про нову версію пише Popular Mechanics.

Головні історії дня

Нове дослідження, опубліковане в Journal of Quaternary Science, пропонує комбіноване пояснення. На думку науковців, частину шляху Вівтарний камінь міг подолати завдяки льодовиковому потоку, а решту дистанції його, ймовірно, перенесли люди доби неоліту.

Автори роботи наголошують, що поки не можуть остаточно довести цей сценарій. Водночас моделювання показує: льодовик міг доставити камінь приблизно до середини маршруту, однак пояснити його подальше переміщення та встановлення у Стоунхенджі лише рухом льоду неможливо. Вівтарний камінь вважається найбільшим і найважчим серед блакитних каменів Стоунхенджа. Його довжина сягає близько 4 метрів, а маса — майже 6 тонн.

Геологічні дослідження свідчать, що камінь походить із пісковикових відкладів, пов’язаних із давнім озером в Оркаді, на північному сході Шотландії. Як саме він опинився на території сучасної Англії, досі залишається предметом дискусій. Серед основних версій — транспортування льодовиком або перевезення людьми. Неолітичні мешканці могли переміщувати великі брили суходолом чи морем, використовуючи доступні для того часу технології.

Дослідники поєднали аналіз складу пісковика з комп’ютерним моделюванням руху льодовикових мас. За версією гляціолога Шеффілдського університету Халлама Ремі Венесса, наприкінці останнього льодовикового періоду величезний льодовиковий потік міг рухатися від Оркнейського басейну в напрямку території сучасної Великої Британії, переносячи уламки гірських порід.

Модель, над якою Венесс працював близько п’яти років, показала, що приблизно 12 тисяч років тому Вівтарний камінь міг опинитися в районі Доггер-Банку — нині затопленої ділянки Північного моря, розташованої приблизно за 100 км від північно-східного узбережжя Англії. За словами науковця, у той період Доггер-Банк був частиною Доггерленду — великої території, яка згодом опинилася під водою.

Однак саме тут виникає головна проблема цієї теорії. Навіть якщо льодовик справді доставив камінь до Доггер-Банку, звідти до Стоунхенджа залишалося ще близько 400 км. Доггерленд колись був сухопутним мостом, який з’єднував Британські острови з материковою Європою. Через поступове підвищення рівня моря територія спочатку перетворилася на острів, а згодом повністю зникла під водою.

За оцінками дослідників, приблизно 8 тисяч років тому ця територія ще залишалася над рівнем моря. Це означає, що Вівтарний камінь мав залишити Доггерленд задовго до появи Стоунхенджа. Саме тут у сценарії науковців з’являється людина. Вони припускають, що давні мешканці Британії могли вчасно перемістити цінний камінь із території, якій загрожувало затоплення.

Читайте также: На місці пивоварні у Бельгії виявили золотий скарб вартістю 9 млн євро (фото)

Таким чином, маршрут міг складатися з двох етапів: спочатку камінь переносив льодовик, а потім його транспортували люди. Якщо запропонований сценарій правильний, він може пояснити одну з головних загадок Стоунхенджа — як величезний камінь шотландського походження опинився за сотні кілометрів від місця, де його видобули.

Водночас навіть після появи нової теорії залишається чимало запитань. Дослідники поки не мають прямих доказів того, що неолітичні люди забрали Вівтарний камінь із Доггерленду та доставили його на Солсберійську рівнину. За словами Венесса, після того як камінь опинився на східному узбережжі Англії, його подальше транспортування людьми до Стоунхенджа виглядає значно реалістичнішим.

Відстань, яку мав подолати Вівтарний камінь, приблизно відповідає маршруту інших блакитних каменів Стоунхенджа. Водночас вона приблизно у десять разів більша за шлях, який подолали масивні сарсенові брили, видобуті значно ближче до монумента.

Нагадаємо, науковці дізнались, чим пахли Помпеї до їх знищення.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!