Археологи виявили кладовище акул посеред пустелі у Єгипті: про що це свідчить (фото)

Палеонтологи виявили в єгипетській пустелі скам’янілі зуби щонайменше семи видів акул, які мешкали в цьому регіоні десятки мільйонів років тому. Знахідка свідчить, що територія сучасного безводного плато Абу-Тартур у крейдовому періоді була частиною багатої морської екосистеми.

Як пише ScienceAlert, дослідники вивчали фосфоритові відклади формації Дуві. Нині вони розташовані посеред пустелі, однак у далекому минулому тут було море. У крейдовий період, який тривав приблизно від 145 до 66 мільйонів років тому, рівень Світового океану був значно вищим, а великі території Північної Африки перебували під водою.

Фосфатні породи, за словами науковців, дають змогу реконструювати особливості давнього морського середовища. Такі відклади формуються в районах із високою біологічною продуктивністю, де фосфор активно циркулює в екосистемі та накопичується в донних породах.

Читайте также: На місці пивоварні у Бельгії виявили золотий скарб вартістю 9 млн євро (фото)

Раніше команда палеонтолога Тарека Яссіна з Каїрського університету вже знаходила в районі Абу-Тартура зуби двох видів акул. Це дозволило припустити, що давнє море було достатньо багатим на ресурси, щоб підтримувати існування одразу кількох великих хижаків.

Під час нового дослідження науковці виявили ще 14 зубів. Вони належали п’ятьом видам, рештки яких раніше в цій місцевості не знаходили. Таким чином, у досліджуваному шарі наразі відомі щонайменше сім видів акул. Усі нові знахідки належать до п’яти вимерлих видів. Форма та будова зубів свідчать, що ці хижаки могли займати різні екологічні ніші та спеціалізуватися на різних способах полювання.

Зокрема, одні акули мали широкі зуби із зазубреними краями, тоді як в інших вони були довгими й вузькими. Відрізнялася також форма бічних виступів зубів. На думку дослідників, такі особливості могли допомагати різним видам полювати на різну здобич і зменшувати конкуренцію між ними.

Попри вражаючу кількість решток, науковці радять не сприймати знахідку буквально як "кладовище акул". Річ у тім, що фосфатні відклади формувалися дуже повільно й охоплюють значний проміжок часу. Тому зуби, найімовірніше, накопичувалися поступово протягом тривалого періоду. Вони могли потрапити сюди з різних екологічних зон і не обов’язково свідчать про одночасну загибель представників усіх семи видів.

Водночас відкриття дає нові докази того, що наприкінці крейдового періоду північна частина Африки була місцем існування надзвичайно продуктивних морських екосистем. Сьогодні від цього давнього моря залишилися лише породи та скам’янілі рештки його мешканців. Знайдені зуби акул допомагають ученим поступово відтворювати картину світу, який зник десятки мільйонів років тому.

Нагадаємо, науковці дізнались, чим пахли Помпеї до їх знищення.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!