Сьогодні дивний день... Гуляла містом. Воно для мене істота з власною думкою, я люблю з ним спнречатися. Моє левеня говорить що мені час когось покохати, а я йому суперечу, Зрозумій, я не хочу страждати знову. .. Любов - це страждання! Я буду чекати любов! Що? Ти мені кажеш щукати?? Ні! НІ! Я уже шукала! Я просто хочу побути одна! Оні... Дощ! Невже ти плачеш? Не плач... Невже вперше за такий довгий час наші емоції розходяться? Ти плачеш, а я сміюсь! Я хочу кружляти з тобою під цим дощем, під цим небом... Ні ти все-таки правий! Він мені потрібен!А якщо я цому ні? Що ж робити далі? Як далі жити?

(Комментировать)