Я завтра встану зранку,мабуть трохи бодрий,
На самому світанку,мені від цього добре,
Навіщо думать про кохання,коли нема його у серці?
таке складне-просте питання,задам собі я на зорі,
я просто піду,недалеко,шукать любов десь у дворі.
тебе забуду,я,так легко,коли відкриєш свої дверці,
Коли ж відкриєш мені двері?Щоб я пішов собі від тебе,
у мене трохи їде стеля,вже трохи видно шматок неба.
Але це трохи,й буде трохи,тебе я буду пам'ятати,
пройдуть години,минуть роки,не буду тебе забувати,
Ти принесла мені багато-прекрасні миті для життя,
Але воно того не варто,який із тебе сенс буття?
Тебе хотів,лиш цілувати,тебе хотів кохати я,
але тягар в собі тримати,мені вже важко,зрозумій,
Тебе я викину із думки,не ображайся,я не твій.
У нас з тобою є свої рахунки,але ти більше не моя.

ПР

Я забуду,й не забуду,одночасно голос твій,він міг би й бути мій,
Я пробуду,й не пробуду,одночасно там де ти,пусти,мене,пусти
Я з тобою,й не з тобою,одночасно
Ти зі мною,й не зімною одночасно
Все ясно-о-о-о-о-о,так ясно...


Якщо згадаю,я на мить про тебе,то будуть сльози з глаз текти,
А ти не згадуй вже мене,не треба,ти ліпше поможи мені втекти.
Допомижи мені тебе віддати,не повертай ти більше на мій шлях,
Я з радістю готов тебе продати,в далекі страни,далі від мене,
Ти затули,своє лице красиве й гарне,чекай коли мій біль мине,
мені тебе чекати марно,але я вже не відчуваю страх.
Тебе я втрачу назавжди,це наше із тобой майбутнє,
Ти розумієш,як завжди,воно з тобою в нас відсутнє.
Боротися за тебе,вже не хочу,хоча ніколи й не хотів,
Благаю,затуліть мені хтось очі,залишилось так мало днів.
Про тебе я не буду більше думать,не буду вже про тебе я гадать,
На тебе вже не буду я очима гупать,не буду я тобі більш слів казать.
І на останок,мушу попросити,на мене й ти вже більше не дивись,
тобі так легко мені голову кружити,вона у мене трохи запуста,
й не снись мені у снах будь-ласка,не хочу відчувать твої вуста
Бо на тобі якась глибока маска,ні не знімай її,ну і на мене ти не злись...

ПР

(Комментировать)